Звернувся до ТЦК за відстрочкою, але в результаті був мобілізований: призовник подав до суду — яке ухвалили рішення.

Апеляційний суд відмінив рішення про "незворотність" призову і зобов'язав військову частину звільнити чоловіка, якого мобілізували без належного розгляду його прохання про відстрочку, оскільки він доглядає за батьком з інвалідністю.

Військовозобов'язаний, який прийшов до ТЦК оформити відстрочку через догляд за батьком з інвалідністю II групи, але натомість був мобілізований до війська, домігся через суд звільнення зі служби. П'ятий апеляційний адміністративний суд постановив, що незаконні дії військкомату не можуть створювати правомірних наслідків, а захист прав людини має бути реальним, а не формальним.

Про нюанси справи №420/41172/25 інформує "Судово-юридичний вісник".

Як особа, що подала заявку на отримання відстрочки, я виявився у військовій частині.

У серпні 2025 року чоловік особисто подав заяву до ТЦК та СП з проханням про відстрочку, супроводивши її медичними довідками та пенсійним посвідченням батька, який має безстрокову інвалідність II групи.

Працівники територіального центру комплектування виявили, що у батька є ще один син і дочка, тому вирішили, що немає підстав для надання відстрочки. Чоловіка направили на військово-лікарську комісію, де його визнали придатним для служби, і відправили до навчального центру військового підрозділу. Проте, як з'ясувалося пізніше в суді, ТЦК так і не ухвалила офіційного рішення про відмову у відстрочці відповідно до процедури (Порядок №560). Незважаючи на дві вимоги суду, військовий комісаріат не зміг надати жодних доказів щодо розгляду поданої заяви.

Пастка "незворотності мобілізації"

У грудні 2025 року мобілізований подав позов до Одеського окружного адміністративного суду. Суд першої інстанції визнав, що дії територіального центру комплектування і соціальної підтримки були неправомірними: до тих пір, поки комісія не розглянула його запит на відстрочку, чоловіка не можна було призвати на службу.

Водночас суд відмовився зобов'язати військову частину звільнити позивача, пославшись на практику Верховного Суду (справа №160/2592/23) про те, що процедура призову вже відбулася і є "незворотною". Виникла абсурдна ситуація: мобілізацію визнали незаконною, але чоловік мав продовжувати службу.

Рішення апеляційного суду, що змінює попереднє.

Чоловік подав апеляцію на це рішення, і П'ятий апеляційний адміністративний суд підтримав його, наводячи ряд важливих доводів:

* Порушення було фундаментальним

ТЦК не мав жодного права ініціювати процес призову до прийняття рішення про відстрочку.

* Цей випадок не підпадає під категорію "незворотності".

Апеляція пояснила, що попередня практика Верховного Суду стосувалася військового, який оскаржив непроходження ВЛК майже через рік після призову. Тут же мобілізація відбулася всупереч прямій забороні призивати особу до розгляду її заяви на відстрочку.

Стаття 26 не перешкоджає.

Хоча закон прямо не називає "незаконну мобілізацію" підставою для звільнення, ця норма регулює звільнення тих, кого призвали законно.

* Юридичний принцип

Суд застосував принцип ex iniuria ius non oritur ("із протиправного діяння не виникає право"), наголосивши, що без реального звільнення визнання дій ТЦК незаконними не відновлює права людини.

Яке рішення ухвалив суд?

Апеляційний суд анулював постанову суду першої інстанції, яка відмовила у звільненні, і зобов'язав військову частину видати наказ про звільнення чоловіка з військової служби, а також виключити його зі списків особового складу.

Постанова вже набула чинності. Варто зазначити, що суд не розглядав питання про наявність у чоловіка права на відстрочку; ключовим фактором стало саме серйозне порушення процедури з боку ТЦК.

Нагадаємо, що батько, який піклується про дитину з інвалідністю, намагався отримати відстрочку від служби через центр надання адміністративних послуг, але не встиг отримати необхідне підтвердження. Вже наступного дня його викликали до територіального центру комплектування і мобілізували.