Стан стояння, гнилі кінцівки та відсутність інформації: в яких умовах рф піддає тортурам тих, хто вижив в Оленівці.
46 українських військовополонених, які вижили після підриву в Оленівці, продовжують утримуватися в росії без належної медичної допомоги. Рідні закликали владу до рішучих дій, повідомляючи про тортури та сфабриковані вироки.
Більше ніж чотири роки після жахливого теракту в Оленівці, 46 українських військовополонених, які вижили внаслідок вибуху в "бараці №200", досі залишаються в російських в'язницях без необхідної медичної допомоги, під загрозою сфабрикованих кримінальних справ. Про це повідомили представниці громадської організації "Спільнота Оленівки" під час пресконференції 28 липня, зазначаючи, що організація об'єднує родини загиблих та поранених захисників Маріуполя, повідомляє УНН.
Рідні бранців здобули нові свідчення про полонених та закликали главу держави до рішучих дій.
46 поранених захисників: чому процес обміну військових застряг на місці.
Під час підриву в ніч проти 29 липня 2022 року у так званому "бараці №200" перебувало 193 українські військовослужбовці. Від вибуху загинули 48 захисників. Згодом російська сторона офіційно оприлюднила список, до якого включила 71 важкопораненого полоненого. Троє з них померли дорогою до лікарень, а 69 бранців ушпиталили.
Протягом усіх наступних років з цього публічно затвердженого росією переліку важкопоранених вдалося звільнити лише 23 особи. Доля ще 46 поранених бійців залишається без змін — вони вже п'ятий рік знаходяться в полоні у рф, де їхнє здоров'я щоденно погіршується.
Як повідомила Анна Лобова, представниця громадської організації "Спільнота Оленівки", інформація про те, що Росія нібито не бажає передавати вижилих, які можуть бути важливими свідками злочину, є неправдивою.
Ці люди (військові, що вижили під час підриву бараку в Оленівці, - ред.) не пам'ятають абсолютно нічого, крім того, що лягли спати, а прокинулися від поранень чи дуже сильного полум'я. У них типові поранення, вони абсолютно нічого не пам'ятають. Вони - не свідки, вони - головні жертви
Анна Лобова підкреслила, що полонені з Оленівки скалічені, і час, який вони втратили у полоні, відновити не можна. Адже навіть операції вже не повернуть поранених захисників Маріуполя до повноцінного життя.
Окрім цього, дружина військового, що перебуває в полоні, підкреслила наступне:
"Заява про те, що росіяни не віддають своїх, спростовується фактом повернення 193 полонених з Чечні. Натомість наших поранених хлопців, яких значно менше, роками не обмінюють," - зазначила вона.
Зазначимо, що відповідно до інформації громадської організації, з 193 осіб, які знаходилися в бараці №200, на даний момент вдалося звільнити 49 людей (разом із тими, хто перебував у ДІЗО). Імена ще 12-13 ув'язнених досі залишаються невідомими.
Хто формував списки на "барак смерті": нові свідки та дані для СБУ
Родичі ув'язнених висловили незадоволення, що змушені самостійно займатися розслідуванням трагедії в Оленівці.
Представники громадської організації повідомили про те, що знайшли публічні свідчення колишнього військовополоненого. Він підтвердив, що списки на переведення ув'язнених до "бараку №200" були підготовлені заздалегідь і коригувалися. Згідно з отриманими даними, ці списки особисто передавав начальнику колонії один із колишніх українських військових, який перебував у бараках №7-8 і брав участь в їхньому облаштуванні.
Усі нові матеріали та інформацію щодо справи родичів полонених вже надіслали до Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора.
Ми, як родини військовополонених, яких підірвали в Оленівці, - потерпілі у відкритих кримінальних провадженнях. Попри це, протягом 4 років ми змушені самостійно шукати нову інформацію, встановлювати обставини трагедії та знаходити свідків
Стан на ногах, які піддаються гниттю, та 38 сфальсифікованих вироків: в яких умовах існують ув'язнені в Оленівці.
Становище виживших в Оленівці полонених наразі катастрофічне. Бранців тримають у повній інформаційній ізоляції, без права на листування чи передачі. Ба, більше, країна-агресор масово фабрикує проти них кримінальні справи за статтею 205 Кримінального кодексу рф - "тероризм".
За словами Марії Климик, співкерівниці Департаменту захисту прав військовослужбовців та їхніх родин при Медійній ініціативі за права людини (МІПЛ), наразі зафіксовано десятки підроблених справ.
З нашими даними, з "бараку 200" серед тих, хто залишається в полоні, 38 "азовців" підлягають судовому розгляду або вже засуджені. Однак ми відомо, що існує безліч неопублікованих справ, оскільки Росія закрила свої судові реєстри. Фактично, майже щодо всіх триває кримінальне переслідування, і деяким уже пред'явили третю справу. Ці полонені українські військові розкидані по всій території Росії. Є навіть випадки заочних вироків для "бараку 200" стосовно тих, хто був звільнений ще у вересні 2022 року.
Дружини військових, які перебувають у полоні, розповіли про жахливі умови, в яких знаходяться їхні чоловіки. Вони зазначили, що бранців змушують перебувати в жорсткому "стоячому режимі", і лише тричі на день, під час їжі, їм дозволяють сісти на 20 хвилин. Це призводить до серйозних проблем зі здоров'ям: у людей з відкритими ранами та уламками в спині починають набрякати та гнити ноги.
Мого чоловіка готували до судових процесів у Пермському краї. Він потрапив у полон після важкого поранення, яке отримав під час боїв за Маріуполь, а в Оленівці отримав ще одне. Осколок досі залишився в його хребті. Їм дозволяється сидіти лише по 20 хвилин тричі на день під час прийому їжі, а решту часу вони змушені стояти. Його ноги набрякли і стали синіми. Вони тримаються надією, що хтось бореться за них і що їх чекають удома.
Анна Лобова також зазначила, що захисники Маріуполя здалися в полон після напружених боїв та тривалої голодної блокади на території "Азовсталі".
Це справжнє безумство, коли ми не здатні знайти вихід для їхнього спасіння. Вони перебувають у безвихідній ситуації, їхні ноги втрачають силу - як у молодих, так і в людей старшого віку. Морально та психологічно ці люди вже опустили руки і втратили віру в краще.
Вбивство військовополонених в Оленівці: що потрібно знати про цей злочин росії
Трагедія, що сталася у Волноваській виправній колонії № 120, розташованій неподалік від окупованого російськими військами селища Оленівка в Донецькій області, увійшла до числа найциніших і найжорстокіших воєнних злочинів Російської Федерації щодо українських військовополонених.
У ніч із 28 на 29 липня 2022 року внаслідок спланованого підриву барака загинули щонайменше 53 українських захисники, більшість з яких - бійці окремого загону спеціального призначення "Азов", яких вивели з території заводу "Азовсталь". Ще понад 130 воїнів дістали важкі поранення, скалічення та термічні опіки.
Зібрані за роки дані міжнародних організацій і українських слідчих структур дають змогу відтворити повний обсяг цього злочину та спростувати маніпуляції з боку країни-агресора.
Згідно з наявними результатами розслідувань, підготовка до підриву була проведена окупаційною адміністрацією з великою увагою до деталей. За добу до трагічних подій українських військовополонених масово, під безпосереднім керівництвом адміністрації, перевели до окремої будівлі в промисловій зоні колонії, відомої як "барак № 200".
Як встановило Управління Верховного комісара ООН з прав людини, безпосередньо перед вибухом російська охорона колонії вжила надзвичайних заходів для власної безпеки. Наглядачі змінили та перенесли свої спостережні пости, одягли засоби індивідуального захисту, зокрема бронежилети та шоломи, а також відійшли на безпечну відстань від приміщення, де утримували бранців. Це свідчить про те, що окупанти заздалегідь володіли інформацією про майбутній вибух і свідомо готували пастку для беззбройних людей.
Невдовзі після теракту Міністерство оборони Російської Федерації розпочало кампанію з дезінформації, стверджуючи, що колонія нібито стала мішенню для обстрілу з боку Збройних Сил України, які використовували американські реактивні системи залпового вогню HIMARS. Ці маніпуляції Кремля мали на меті перекласти відповідальність за загибель полонених на українську сторону та зупинити постачання західної зброї для українських військових.
Проте ґрунтовний аналіз наявних доказів повністю спростував російські наративи. Офіційні звіти Управління Верховного комісара ООН з прав людини підтвердили, що вибух не було викликано ракетами HIMARS. Експерти ООН детально проаналізували характер пошкоджень будівлі, стан даху, стін та віконних отворів, а також розташування і ушкодження двоярусних ліжок в приміщенні. На місці інциденту відзначено повну відсутність воронки, яка неминуче утворюється при попаданні важкого реактивного боєприпасу.
Крім того, дослідження наявних фотографій і відеозаписів вказало на те, що снаряд увійшов через дах, рухаючись зі сходу на захід, або вибух стався безпосередньо всередині приміщення барака.
Експерти Організації Об'єднаних Націй підкреслили, що Росія свідомо знищила цілісність місця злочину, не створивши умов для його захисту під час незалежного розслідування, а також допустивши пропагандистів з Кремля до нього раніше, ніж фахівців.
В даний час Офіс Генерального прокурора України проводить досудове розслідування у справі, що стосується порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з навмисним убивством. На підставі всебічних судових експертиз у сфері вибухотехніки та балістики, слідчі з'ясували, що вибух відбувся внаслідок використання російськими військовими реактивного термобаричного гранатомета або ж внаслідок детонації термобаричного вибухового пристрою, що був заздалегідь закладений.
Паралельно Служба безпеки України повідомила про підозри колишньому керівництву Оленівської колонії. Окупаційній адміністрації інкримінують не лише системні катування полонених, а й свідоме затягування евакуації та ненадання невідкладної медичної допомоги пораненим воїнам безпосередньо після вибуху, що призвело до збільшення кількості жертв.
Від свого імені Рада Європейського Союзу вжила заходів, наклавши санкції на осіб, які несуть відповідальність за порушення прав людини та злочини в Оленівській колонії, офіційно підкресливши відповідальність керівництва цього закладу за загибель ув'язнених.
Протягом усього періоду Російська Федерація активно перешкоджала проведенню неупередженого міжнародного розслідування. Незважаючи на численні офіційні запити та вимоги, що передбачені Женевськими конвенціями, представники Міжнародного комітету Червоного Хреста так і не отримали доступу до місця події та до поранених військовополонених.
Також невдалою виявилася спроба створення незалежної інспекції під егідою ООН. У серпні 2022 року Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй оголосив про ініціативу заснування Спеціальної місії для встановлення фактів в Оленівці. Проте вже в січні 2023 року місію довелося розпустити через брак гарантій безпеки для фахівців і рішучу відмову російської сторони надати доступ до території колонії.
