У Парламентській асамблеї Ради Європи висловили пропозицію використовувати заморожені активи Російської Федерації для виплат компенсацій Україні.

Комітет ПАРЄ, що займається юридичними питаннями та правами людини, виступив з ініціативою щодо створення механізму під егідою Ради Європи. Цей механізм мав би забезпечити можливість використання заморожених активів Росії для компенсацій Україні відповідно до рішень Європейського суду з прав людини.

За інформацією Укрінформу, ця інформація розміщена на веб-сайті установи.

Відповідні проєкти резолюції та рекомендації були схвалені комітетом на основі доповіді британського парламентарія Тоні Вона.

У двох міждержавних справах, ініційованих Україною, ЄСПЛ уже визнав Росію відповідальною за серйозні порушення прав людини, спричинені її агресивною війною. Водночас розмір справедливої сатисфакції, яку РФ має виплатити Україні, поки що не визначений.

У зв'язку з безпрецедентним масштабом шкоди, яку зазнала Україна, представники комітету зазначили, що компенсації можуть досягати мільярдів, десятків мільярдів або навіть сотень мільярдів євро.

Депутати ухвалили рішення, що використання російських державних активів для виплати компенсацій Україні у справах, що стосуються війни, відповідатиме нормам міжнародного права.

"Згідно з ухваленим документом, застосування активів російської держави для надання компенсацій Україні можна вважати законним заходом у відповідності до міжнародного права."

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було іммобілізовано близько 260 млрд євро активів Центрального банку РФ. Із них приблизно 210 млрд євро перебувають у Європейському Союзі.

Комітет висунув ініціативу щодо заснування спеціального фінансового механізму під патронатом Ради Європи, який прийматиме ці активи та розподілятиме ресурси на підтримку України.

У Парламентській асамблеї Ради Європи зазначили, що 16 березня 2022 року Росію було виключено з Ради Європи, а через півроку вона втратила статус учасника Європейської конвенції з прав людини. Проте, Російська Федерація зобов'язана дотримуватися рішень Європейського суду з прав людини, що стосуються порушень, скоєних до моменту припинення дії Конвенції щодо неї.

Парламентарії наголосили: "Це зобов'язання в рамках міжнародного права не втрачає своєї сили з плином часу і не підлягає скасуванню через внутрішні закони Росії".

Комітет також наголосив на необхідності для держав забезпечити реалізацію рішень Європейського суду з прав людини проти Російської Федерації на національному рівні. Для цього законодавчі акти країн повинні давати можливість заявникам вимагати виплати присуджених компенсацій, поки РФ не погодиться їх виплатити добровільно.

Також пропонується створити публічний реєстр осіб, залучених до серйозних порушень прав людини, які були виявлені рішеннями Європейського суду з прав людини, проте досі не понесли покарання. Цей реєстр повинен регулярно оновлюватись і передаватися державам-членам Ради Європи, Європейському Союзу та Міжнародному кримінальному суду для введення цілеспрямованих санкцій або ведення кримінального розслідування.

Проєкти резолюцій та рекомендацій, які отримали підтримку від комітету, мають намір представити на пленарному засіданні ПАРЄ 30 вересня.

Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, Україна підтримує ініціативу перегляду концепції використання заморожених російських активів.

Image Credit: Ellen Wuibaux/Council of Europe