Захистити житло від "націоналізації" з боку Росії. Які можливості залишаються у переселенців? Оновлені терміни від загарбників.

Російські окупаційні органи активно зводять нові будівлі в Маріуполі, щоб продати їх, в той час як місцевим жителям, які залишилися без домівок через бомбардування у 2022 році, пропонують квартири, що були вилучені у загиблих або тих, хто покинув місто.

Держдума Росії продовжила визнання українських документів на нерухомість на тимчасово окупоаних територіях України (ТОТ) ще на пів року - до 1 січня 2027 року. Попередньо встановлений окупаційним режимом термін спливав 1 липня. Подовження терміну окупаційна влада подає як поступку - додаткову можливість зареєструвати майно за російськими правилами для тих, хто не встиг.

В реальності ж, стверджують експерти, ця можливість існує лише для обмеженого кола людей. Проголошуючи "перехідний період, зручний для всіх", країна-агресор насправді завершує великий етап конфіскації майна у нелояльних до Росії українців.

Донбас Реалії провели збір даних і надають детальне пояснення:

* яка саме процедура мається на увазі і хто має право на її використання,

Чи мають на сьогодні переселенці ще можливості захистити своє майно від "націоналізації" з боку Росії?

Чи є сенс ризикувати і намагатися вирушити на ТОТ, прагнучи зберегти свої квартири та будинки?

Що змінилося зараз

Держава-агресор наполягає на тому, щоб все майно українських громадян, що знаходиться на захоплених територіях, було зареєстровано в російських реєстрах. Цю процедуру контролює організація, відома як Федеральна служба державної реєстрації, кадастру та картографії, або ж просто Росреєстр. Проте для цього було визначено кілька різних термінів:

* на початку - 2028 рік,

* згодом - 1 липня 2026 року

Тепер - перше січня 2027 року.

Цей період є тимчасовим етапом, в рамках якого власники нерухомості на територіях, що підлягають окупації, мають можливість зареєструвати своє майно в Росреєстрі, надавши лише українські документи, що підтверджують право власності.

"Просто" означає, що людина уже фізично дісталася окупованого міста/села (її не взяли в заручники силові органи РФ, не заборонили їй в'їзд на багато десятиліть) - і вона готова отримати російський паспорт. Або ж постійно проживає на ТОТ.

Після завершення перехідного етапу 1 січня 2027 року простий процес внесення будинку до Росреєстру стане недоступним. У цьому випадку необхідно буде підтверджувати українські документи через спеціальні міжвідомчі комісії, які діють при окупаційних адміністраціях, або в російському суді. Це означає, що навіть якщо квартира законно належить місцевому жителю протягом багатьох років, йому все ще доведеться це підтверджувати.

Отже, у тих, хто володіє нерухомістю на окупованих територіях, нібито існує шанс "встигнути" захистити своє майно. Проте, насправді ймовірність зберегти його є досить низькою. Далі ми розглянемо, чому це так.

Це елемент плану, спрямованого на відчуження житла у громадян.

Наявність або відсутність майна у Росреєстрі - одна з основних "ознак безхазяйності" для окупаційної влади РФ у частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.

Якщо квартири немає у реєстрі, вона потрапляє у поле зору комісій, які можуть її відібрати (практика показує, що не рятує навіть сплата комунальних послуг та навмисне вмикання світла, щоб на лічильнику не було "нулів".

Оголошений чотирирічний перехідний період не зупиняє експропріацію житла: окупанти і так вже внесли 38 тисяч об'єктів нерухомості до реєстрів майна з ознаками безхазяйності, а 5,5 тисяч - уже конфіскували (цифри Моніторингової місіїі ООН з прав людини на листопад 2025 року).

Але зараз "безхозу" дещо простіше дати задній хід. Якщо власник дізнався, що його квартира з'явилася у списках, він має прибути впродовж 30 діб і внести житло до Росреєстру на підставі українських правоустановчих документів.

Це стало причиною, чому переселенці почали шукати можливість відвідати тимчасово окуповані території та вирішити свої майнові справи.

Після завершення перехідного етапу вже не вдасться виключити квартиру зі списків "забутих" таким чином.

Згідно з інформацією, наданою Росреєстром, на серпень 2025 року окупаційна адміністрація виявила близько пів мільйона "незареєстрованих" нерухомих об'єктів на "нових територіях". Це майно може бути визнано безхазяйним, хоча його законними власниками є місцеві жителі, які користуються ним протягом багатьох років. Тим часом, у Росреєстрі вже зареєстровано 7 мільйонів об'єктів, згідно з інформацією, наданою прем'єр-міністром РФ Михайлом Мішустіним.

Чому ця можливість не підходить кожному?

Для того, щоб використати перехідний етап і продемонструвати російській окупаційній адміністрації, що майно має свого власника, необхідно:

* пройти процедуру фільтрації, єдине вікно якої знаходиться в московському аеропорту Шереметьєво (за інформацією правозахисних організацій та свідків, більшість людей її не проходять);

* бути готовим отримати російський паспорт;

* не зазнавати від окупантів тривалої заборони на повернення до рідного дому, накладеної під час попередньої перевірки;

і в цілому бути підготовленим до можливих ризиків, пов'язаних із взаємодією з російськими правоохоронцями.

Основна вимога, висунута [російською владою], полягає в необхідності фізичної присутності особи [для оформлення реєстрації квартири в російському реєстрі] та наявності російського паспорта. Я вважаю це абсолютно неприпустимим.

З одного боку, уряд заявляє, що власники мають з'явитися протягом 30 днів для підтвердження своїх прав на власність. Проте, жоден із них не проходить процедуру перевірки.

(Цитуючи внутрішньо переміщених осіб з Маріуполя та Сіверськодонецька, Human Rights Watch у своєму дослідженні висвітлює питання конфіскації майна)

Перехідний етап матиме важливе значення, особливо для українців, що живуть на захоплених територіях. Деякі учасники міських чатів на ТОТ зазначали про значні черги та висловлювали думку, що термін для реєстрації нерухомості можуть продовжити через ці труднощі.

"Вже зараз люди говорять про черги на осінь", - ділиться думками мешканка окупованого Донецька у чаті.

Тим часом люди, які не мають можливості повернутися додому, висловлюють своє обурення: чому приватизоване житло може бути забрано?

Шлях до захоплення заради житла

Щоб дістатися до окупованих територій, особам, які не отримували російський паспорт, необхідно пройти процедуру фільтрації в аеропорту Шереметьєво. Це єдиний дозволений шлях для них. Під час цього процесу вони спілкуються з прикордонниками ФСБ, і, як свідчить практика, більшість людей стикаються з відмовою у в'їзді. До того ж, їм одразу накладається багаторічна заборона на повернення додому, термін якої коливається від 5 до 50 років.

Відсоткову статистику відмов у в'їзді за роки окупації підраховували:

Східна правозахисна організація (у 2024 році) - інформувала про 70-80% відмов з боку ФСБ.

Російська ФСБ у 2025 році звітувала про 25% випадків відмов.

Юристи, що здійснюють свою діяльність на територіях, що знаходяться під окупацією, у своїх відеозаписах зазначають, що результати фільтрації складають приблизно 50 на 50.

Хоча існує обмежена кількість статистики, особисті свідчення осіб, які намагалися повернутися додому через аеропорт Шереметьєво, вказують на те, що більшість з них не проходять фільтрацію.

"Привіт! Мене звуть Ксенія, і я не можу повернутися до свого дому, оскільки російські влади заборонили мені в'їзд. Це речення могло б стати початком сеансу групової терапії у психолога. Адже таких людей, як я, зараз тисячі, а можливо, навіть більше", - так розпочинається колонка мешканки окупованого Запорізької області Ксенії, яка зазначає, що під час її поїздки фільтрацію пройшов приблизно один з десяти пасажирів літака.

У прямому ефірі на TikTok переселенка з Донецька поділилася своїм досвідом, зазначивши, що взимку 2025 року з усього літака лише кілька пасажирів пройшли процедуру фільтрації. Як виявилося, вона сама отримала заборону на повернення до рідного міста. Нині жінка мешкає в Німеччині і, хоча раніше час від часу відвідувала Донецьк, більше не намагається потрапити на тимчасово окуповану територію. За словами правозахисників, це не має сенсу, оскільки, якщо заборона вже накладена, то наступного разу з людиною навіть не будуть вести розмову під час фільтрації.

Донбас Реалії взяли інтерв'ю у переселенки з Бердянська, яка влітку 2025 року супроводжувала свою бабусю в окуповане місто для перереєстрації житла. Дівчина успішно пройшла процедуру "фільтрації", тоді як її мати, що була співвласницею квартири, цього зробити не змогла.

"Законним власником квартири, де живе бабуся, є не лише вона, а також мама з її братом. Вони обидва живуть у Києві. Просто перереєструвати квартиру на бабусю неможливо, коли є ще два власника. Тоді ми звернулися до (російського - ред.) суду, де мали доводити, що інші власники не мають можливості бути присутніми при реєстрації з різних причин. Моя мама при спробі пройти "фільтрацію" отримала заборону на вʼїзд на 50 років, вона фізично не може потрапити до міста. Суд (російський - ред.) дав дозвіл, і ми змогли перереєструвати квартиру, не втратити її", - розповіла переселенка з Бердянська.

Українські зразки документів, за словами двічини, окупанти не забрали - повернули обидва пакети.

Тим часом місцева жителька з Маріуполя, з якою поспілкувалися журналісти Донбас Реалії, навіть не думала про можливість повернення до окупованого міста, вважаючи це небезпечним. Вона намагалася зареєструвати свою нерухомість у Росреєстрі через довіреність, оскільки в її квартирі в окупованому місті залишився жити дідусь, який міг опинитися без даху над головою в будь-який момент.

Оскільки я не можу сама приїхати до міста, я планувала зробити це через довірену особу, яка проживає в Маріуполі. Проте російські чиновники повідомили мені, що для подачі документів в такому форматі потрібно надати не лише документи на право власності та технічні характеристики квартири, але й копії паспорта (які я не бажаю надавати) та довіреність, що має бути засвідчена посольством РФ. Після отримання цих вимог, процес зупинився, оскільки я відчуваю внутрішній опір і не визнаю окупаційну владу. Для безпеки я створила нову електронну адресу та завела новий номер телефону, оскільки не планувала ділитися своїми особистими даними. У цілому, навіть ця спроба була морально складною, адже вона, здавалося б, підтверджує, що я визнаю: місто належить Росії, а це не так, - ділиться своїми переживаннями дівчина.

"Другий раз, - продовжує вона, - я спробувала у 2026 році, коли почали з'являтися повідомлення про посилення умов. Житло, яке не було зареєстроване в Росреєстрі, мали визнати безхазяйним. Тоді я вирішила знайти юриста в Україні, який міг би мені допомогти. Але, на жаль, таку людину знайти не вдалося. Знайомі казали, що у 2026 році це вже стало практично неможливим, якщо ти не маєш російського громадянства. Єдиний варіант - їхати в місто, але це нереально", - ділиться своїм досвідом переселенка з Маріуполя.

Чи їхати?

Віолета Артемчук, координаторка громадської організації Донбас СОС, в інтерв'ю для Донбас Реалії підкреслила, що завершення переходу, оголошеного окупаційною адміністрацією, не означатиме автоматичного внесення житла до категорії "бесхоз" - цей процес продовжиться і надалі.

"Вони вже мали випадки, коли потрапляли. На мою думку, це буде продовжуватися в такому ж повільному темпі," - зазначила експертка.

"Ми наполягаємо: це не є доцільним. По-перше, подорожувати туди досить складно, а по-друге, жодна особа не може гарантувати безпеку під час перебування там. Коли до нас звертаються із запитаннями, ми радимо уникати поїздок для переоформлення нерухомості", - категорично зазначає Віолета Артемчук.

Вона підкреслює, що жодні дії окупаційної влади не змінюють права законного власника, і після визволення території житло повинно бути повернене.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Залиште свої враження про статтю, надіславши їх на електронну адресу [email protected], через Facebook, WhatsApp або Imo за номером +380635710657. Якщо ви мешкаєте на окупованих територіях, запрошуємо вас пропонувати ідеї та ділитися думками через анонімну форму на сайті donbass.realii.info. Донбас Реалії прагнуть охопити аудиторію з обох сторін фронту.