Україна зробила значний крок вперед на своєму шляху до інтеграції в Європейський Союз.

Україна успішно завершила процес скринінгу з Європейською комісією та готова розпочати переговори щодо свого вступу до Європейського Союзу. Проте, чи готовий сам ЄС до цього кроку?

Україна завершила двосторонній скринінг з Європейською Комісією, що стартував у липні 2024 року. Тепер країни-члени ЄС отримають звіти, в яких можуть бути запропоновані рекомендації щодо початку переговорів з Україною у різних сферах політики. Коли ж можуть розпочатися ці переговори про вступ?

Україна завершила процес скринінгу законодавства в межах підготовки до початку переговорів про вступ до Євросоюзу. Про це повідомила Єврокомісія.

Швидке завершення процесу скринінгу стало можливим завдяки відданості, професіоналізму та рішучості України в реалізації реформ і дотриманні встановлених стандартів, зазначили представники Брюсселя.

Сьогодні Україна досягла значного етапу на шляху до європейської інтеграції, завершивши двосторонній процес скринінгу з Європейською комісією. Цей процес розпочався в липні 2024 року, і швидкий його фінал став можливим завдяки рішучості, професіоналізму та прагненню України реалізувати реформи, відповідати європейським стандартам і стати частиною родини ЄС. Це досягнення, незважаючи на триваючу війну з Росією, яскраво ілюструє стійкість і рішучість українського народу, - зазначено в офіційній заяві.

У Європейській Комісії повідомили, що тепер країни-члени союзу отримають спеціалізовані звіти, в яких можуть бути запропоновані рекомендації щодо початку переговорів з Україною в певних політичних сферах.

Після того, як країни-члени досягнуть консенсусу, можуть бути відкриті розділи переговорів, які входять до складу більш широких тематичних кластерів. У Єврокомісії зазначили, що Україна має продовжувати свої зусилля в напрямку реформ, гармонізувати своє законодавство з нормами ЄС і зміцнювати свою інституційну та адміністративну спроможність, дотримуючись критеріїв, які повинні бути визначені країнами-членами.

За результатами скринінгу буде визначено та зафіксовано рівень готовності України та її подальші зобовʼязання в межах процесу вступу в ЄС.

Раніше Єврокомісар з питань розширення Марта Кос заявила, що Єврокомісія завершила процес скринінгу законодавства України.

"Команда фахівців вивчила понад 100 тисяч сторінок українського законодавства та порівняла його із відповідними законами ЄС. Єврокомісія завершила процес скринінгу законодавства України", -сказалаКос на брифінгу в Ужгороді.

За її словами, Україна здійснила цей процес менш ніж за один рік. Це швидше, аніж відбувалося коли-небудь до цього... Питання про те, як рухатися далі, будемо обговорювати далі в Києві, - додала єврокомісар.

За її словами, всі кластери були перевірені в надзвичайно короткі терміни. Україна виконала свої зобов'язання. Країна готова до наступного етапу. Тепер країни-учасники мають дати своє схвалення. Ані Україні, ані Європі не можна дозволити собі затримувати реформи. Зараз настав момент для прискорення.

Згадаємо, яким чином проходив скринінг. Перший кластер, що отримав назву "Фундаментальні основи", був успішно завершений ще в червні минулого року. Цей кластер має велике значення, адже він охоплює основні принципи, на яких базується Європейський Союз.

Другий кластер, що отримав назву "Внутрішній ринок", був закритий у вересні 2023 року.

У червні 2025 року Україна успішно завершила аналіз законодавчих актів у рамках третього кластера, присвяченого "Конкурентоспроможності та інклюзивному зростанню".

У липні 2025 року Україна успішно завершила оцінку четвертого кластера, що стосується "Зеленого порядку денного та сталого з'єднання".

У вересні цього року було завершено проведення скринінгу п'ятого кластера, що охоплює теми "Ресурси, сільське господарство та соціальна згуртованість".

Скринінг шостого кластеру "Зовнішні відносини" був успішно завершений у травні 2025 року.

Наразі єдиною перешкодою до відкриття переговорів ЄС з Україною про вступ є Угорщина. За існуючими правилами, всі 27 країн ЄС мають дати згоду на кожен етап процесу вступу, і саме це дозволяє Угорщині застосовувати вето.

Проте в Європейському Союзі зазначають, що існує можливість обговорення відкриття кластерів для України без необхідності отримання схвалення від угорського прем'єра Віктора Орбана.

Для певних проміжних кроків у процесі розширення ЄС може бути розглянута можливість прийняття рішень не одноголосно, а кваліфікованою більшістю. Про це заявив речник Європейської комісії Гійом Мерсьє.

"Якщо країна залишається без підтримки без вагомих підстав, незважаючи на дотримання всіх вимог, це ставить під сумнів довіру до всього процесу розширення," - зазначив Мерсьє.

Він уточнив, що щодо України ухвалити рішення про відкриття кластерів мають держави-члени ЄС. Але з нашого боку ми будемо сприяти всім дискусіям.

Щодо питання кваліфікованої більшості, він зазначив, що "стосовно приєднання до ЄС, Комісія в своїй доповіді про розширення, опублікованій минулого року, вказала, що, відповідно до висновків Європейської ради та закликів до пришвидшення процесу вступу, сам механізм розширення може бути підданий перегляду".

За його словами, можливість надати Раді повноваження ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю може бути досліджена для певних проміжних кроків у процесі розширення. Водночас, що стосується закриття переговорних розділів, воно має й надалі ухвалюватися одноголосно всіма державами-членами, як і остаточне рішення щодо самого вступу.

Мерсьє додав, що дискусія наразі відкрита, але остаточне рішення все одно залишається за державами-членами ЄС.

Першим, хто висунув ідею про можливість відкриття переговорних кластерів за підтримки кваліфікованої більшості країн ЄС, а не лише шляхом одностайного рішення, став президент Європейської ради Антоніу Кошта. Він також очолив ініціативи щодо підтримки заявки України на членство в ЄС, незважаючи на протидію з боку Угорщини.

Кошта активно відстоював це питання у бесідах з керівниками ЄС під час свого недавнього "туру столицями" та в рамках двосторонніх зустрічей на Генеральній Асамблеї ООН.

Зниження порогу для відкриття переговорів дозволило б Україні та Молдові почати реформи, необхідні для наближення до європейських стандартів у конкретних галузях. Відтак, заявки країн можуть рухатися вперед навіть у разі опору однієї-двох держав.

Данія виступила з ініціативою посилити тиск на Угорщину у зв'язку з порушеннями основоположних принципів Європейського Союзу. Міністерка у справах Європи Марі Б'єрре оголосила, що Копенгаген прагне активізувати процедуру відповідно до статті 7 Договору про ЄС. Ця стаття надає ЄС можливість застосовувати санкції проти держав-членів за недотримання фундаментальних цінностей, таких як верховенство права, демократія та дотримання прав людини. В найгіршому випадку країна може бути позбавлена права голосу в Раді ЄС, що є найжорсткішою формою покарання в рамках союзу. Для запуску повної процедури необхідна підтримка всіх інших держав-членів. Цей механізм часто називають "ядерною опцією", адже він дозволяє обмежити права країни-члена, включаючи позбавлення її голосу в Раді ЄС. Це також може сприяти швидшому просуванню України на шляху до ЄС.

ЄС обговорює ідею Кошти про можливість ухвалювати рішення про вступ нових членів кваліфікованою більшістю, щоб прискорити процес вступу для України та Молдови. Проте, як повідомляє Politico, план стикається з серйозним опором. Франція, Нідерланди, Греція та, ймовірно, Данія побоюються, що зміна правил обмежить їхню здатність блокувати заявки, які вони вважають проблематичними.

Для цих держав право вето виступає важливим засобом для забезпечення національного суверенітету: Греція прагне мати можливість уповільнити процес вступу Туреччини, Болгарія бажає контролювати шлях Північної Македонії до членства, а Хорватія - процес приєднання Сербії.

"Ми сумніваємося у доцільності зміни правил гри в процесі його ведення... Залучення кваліфікованої більшості для просування вступних питань може призвести до значного ризику політизації цього процесу", - підкреслив високопрофільний дипломат ЄС.

Одночасно ряд лідерів, зокрема президент Фінляндії Олександр Стубб, висловлюють підтримку ініціативам щодо впровадження більш адаптивних механізмів прийняття рішень, особливо в контексті України.