Україна в рамках ООН з прав людини прагнутиме притягнути Росію до відповідальності за скоєні злочини.

Україна отримала членство у Раді ООН з прав людини на період 2027-2029 років і планує використовувати цю платформу для вимоги відповідальності за злочини, скоєні Російською Федерацією, захисту прав ув'язнених та повернення депортованих дітей.

Цю інформацію оприлюднив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на платформі X.

Сибіга висловив вдячність країнам-членам ООН за їхню підтримку кандидатури України.

"Україна долучається до Ради, продовжуючи захищати свій народ і свій суверенітет від триваючої агресії Росії, яка спричинила тяжкі порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права", -- заявив міністр.

Як зазначив член Ради, Україна акцентуватиме увагу на відповідальності за ці порушення, сприятиме міжнародним ініціативам щодо їх фіксації та розслідування, а також захищатиме права військовополонених та незаконно утримуваних цивільних осіб. Окрім того, вона продовжить працювати над поверненням депортованих і примусово переміщених українських дітей.

"Спираючись на власний досвід, ми працюватимемо з партнерами, щоб посилити відповідальність, захистити людську гідність, зміцнити міжнародну архітектуру прав людини та реагувати на нові виклики для прав людини у світі", -- наголосив Сибіга.

Нагадаємо, що 10 жовтня 2023 року Генеральна асамблея ООН ухвалила рішення не відновлювати членство Росії в Раді ООН з прав людини. У результаті таємного голосування Російська Федерація отримала лише 83 голоси, що виявилося недостатнім для успіху, поступившись Болгарії та Албанії. Членство Росії у Раді було призупинено ще 7 квітня.

18 грудня 2024 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію, що стосується прав людини в анексованому Криму. За цей документ проголосували 81 країна, 14 висловилися проти, а 80 утрималися. У резолюції міститься вимога до Російської Федерації терміново і без будь-яких умов повернути всіх українських дітей, яких було насильно депортовано або переселено.

29 вересня в Торонто стартувала міжнародна конференція "Шляхи до миру", присвячена питанням повернення українських дітей, цивільних осіб та військових полонених. Українська сторона зафіксувала понад 20 тисяч випадків незаконної депортації та примусового переміщення дітей, з яких 2644 вже вдалося повернути. В Україні відомо про більше ніж 300 місць, де утримуються особи, до яких немає доступу для Міжнародного комітету Червоного Хреста. За даними Управління ООН з прав людини, понад 95% звільнених українських полонених повідомили про випадки катувань або жорстокого поводження з ними.