В Україні ініціюють розробку уніфікованих норм для обліку та застосування біометричних даних - sud.ua

В Україні законодавче регулювання обліку та використання біометричних даних залишається несистематизованим і потребує комплексного оновлення відповідно до європейських стандартів. Цей висновок міститься в парламентському дослідженні, в якому проведено аналіз українських нормативно-правових актів, підходів Європейського Союзу, документів Ради Європи та рекомендацій Європейської комісії в контексті переговорного процесу щодо інтеграції України до ЄС.

Автори дослідження звертають увагу на те, що українське законодавство визнає біометричні дані різновидом персональних даних, однак чинні нормативні акти містять різні підходи до їх визначення та переліку. На їхню думку, вони фактично обмежують державний облік відцифрованим зображенням обличчя та відбитками пальців, тоді як міжнародні стандарти охоплюють значно ширший спектр фізіологічних і поведінкових характеристик людини.

"Ця термінологічна різноманітність призводить до ризиків нерівномірного застосування права та ускладнює процес узгодження національного законодавства з acquis ЄС", -- підкреслили вони.

Основні аспекти проблеми

Однією з основних проблем є відсутність єдиного законодавчого регулювання для державних біометричних систем. Норми, що стосуються збору, обліку, доступу, співпраці між різними відомствами, а також термінів зберігання та видалення біометричних даних, розкидані між різними законами і численними підзаконними актами, що призводить до недостатньої правової ясності. Значна частина процесів, пов'язаних із функціонуванням національної системи біометричної верифікації та ідентифікації, регулюється саме цими підзаконними актами.

Дослідники вважають, що найбільш доцільним кроком є створення окремого Закону України "Про державний облік та використання біометричних даних особи". Цей закон міг би визначити єдиний правовий режим для державних біометричних систем, уніфікувати терміни, чітко окреслити цілі обробки даних, регламентувати доступ, терміни зберігання, гарантувати права людини, а також встановити механізми незалежного та парламентського контролю. Крім того, він має включати вимоги до безпеки та інтероперабельності таких систем, відповідно до стандартів GDPR, Директиви (ЄС) 2016/680 та Конвенції №108+.

Водночас пріоритетними напрями законодавчого вдосконалення:

* уніфікація термінології;

* визначення вичерпних підстав і цілей обробки біометричних даних;

* запровадження рольової моделі доступу та судового контролю;

визначення єдиних термінів зберігання;

* особливі норми для правоохоронних органів і сфери безпеки; регулювання автоматизованої ідентифікації обличчя;

* необхідну оцінку впливу на захист інформації;

* автономна перевірка та контроль;

* гарантування безпечної взаємодії державних інформаційних систем.

Основним напрямком подальшого вдосконалення законодавства України в цій галузі, на думку авторів, є не стільки створення нових біометричних реєстрів, скільки формування єдиної, прозорої та контрольованої системи державного обліку і використання біометричних даних. Ця система повинна забезпечити баланс між вимогами національної безпеки, цифровою трансформацією держави та належним захистом прав і свобод людини відповідно до європейських стандартів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.