Викрадення та 14 років у колонії: історія Світлани Крамчаніної з території, що перебуває під окупацією.
"Перед початком війни Світлана вела звичайне життя. Вона пережила безліч життєвих труднощів, обіймала різні професії, любила свій дім, вкладаючи в нього душу і піклуючись про нього. Дбала про сім'ю, багато часу присвячувала вихованню дітей і приділяла увагу батькам. Була чесною та порядною людиною," -- ділиться Юлія.
Після початку масштабного вторгнення пенсіонерка Світлана Крамчаніна залишилася у своєму будинку в окупованому Токмаку. Елізабет зазначає: "Світлана та її чоловік мали серйозні проблеми зі здоров'ям, а її мама була прикута до ліжка. Вони не могли виїхати". За словами Юлії, у Світлани були проблеми з серцем, а її чоловік страждав і на серцеві захворювання, і на цукровий діабет. У такому стані евакуація була б надзвичайно складною.
В останні дні серпня 2025 року до оселі завітали агенти російських спецслужб. Вони провели обшук, забрали з собою документи та електронні пристрої. Після цього Світлану неодноразово відвозили до поліції для допитів, примушуючи її підписувати різноманітні папери.
12 січня 2026 року маму затримали та відвезли до слідчого ізолятора в Якимівці. Пізніше її перевели до Донецька, де вона залишалася в СІЗО до 29 вересня. Незабаром стало відомо про те, що маму засудили в Мелітополі на основі сфальсифікованої кримінальної справи, -- розповідає Юлія, відтворюючи хронологію подій. Коли Світлану забрали, її чоловік залишився вдома і не зміг дістатися до лікарні, щоб купити ліки, через що його стан погіршився.
Юлія
Наразі Світлана знову знаходиться в донецькому СІЗО, очікуючи на розгляд апеляції. Зв'язок з нею обмежений, тому рідні отримують лише фрагментарну інформацію та новини з відкритих джерел, які, в основному, контролюються окупантами. Відомо, що так званий Запорізький обласний суд засудив Світлану до 16 років позбавлення волі, з відбуванням покарання в колонії загального режиму, а також додав ще один рік обмеження волі. За даними окупантів, жінку звинуватили в державній зраді згідно зі статтею 275 кримінального кодексу Росії. З січня по квітень 2024 року вона, нібито, здійснила 15 грошових переказів на загальну суму 1250 гривень на рахунки, які, за версією окупантів, використовуються для підтримки українських військових. Як повідомляє Медійна ініціатива з прав людини, в суді зазначили, що Світлана отримала російське громадянство в квітні 2023 року, проте зберегла свої проукраїнські переконання.
Світлана Крамчаніна в ході судового процесу.
Юлія переконана, що справа, порушена проти її матері, є вигадкою.
За словами Елізабет, її близькі тривалий час не могли зважитися повідомити про арешт Світлани. "Ми не поширювали цю інформацію, оскільки не знали, як діяти; чи варто про це говорити, чи це може зашкодити їй. Пізніше її офіційно включили до списків цивільних заручників і політв'язнів, і тоді ми почали обговорювати цю ситуацію," - згадує Елізабет. В даний час родина, за підтримки міжнародних організацій, активно шукає правові шляхи для звільнення Світлани.
Елізабет ділиться своїми емоціями, зазначаючи, що фото та відеоматеріали з засідання, опубліковані окупаційним судом, справили на неї особливе враження: "Вона виглядає так спокійно і гідно. Я бачила її за ґратами, і вона нагадує мою маму... Це важко усвідомити, що близька людина, яка раніше жила в своєму домі, тепер опинилася в російській в'язниці".
Рідні не мають повної інформації про умови утримання Світлани та її стан здоров'я. "Раніше вдавалось отримувати листи, -- каже Елізабет. -- Вона писала російською, де її там тримають. Для нас це була можливість хоч щось дізнатися про неї. Коли немає зв'язку, навіть такий короткий лист стає дуже важливим".
Родина хоче продемонструвати, що Світлана не забута і має підтримку. "Необхідно привернути увагу, щоб її включили до списків для обміну. Її ім'я повинно звучати на вустах, адже це допоможе підняти питання про незаконно ув'язнених українців, які страждають через російську агресію. Для них важливо усвідомлювати, що є люди, які про них піклуються, які не залишать їх на самоті. Ми не можемо допустити, щоб з кимось можна було вчинити будь-які жахливі дії, і ніхто про це не дізнався," - зазначила Елізабет.
Елізабет
У зоні окупації можна знайти безліч подібних оповідей. Пропонуємо ознайомитися з кількома випадками з Запорізької області:
6 березня сімдесятирічного жителя села Азовське засудили до позбавлення волі. За версією окупаційного слідства, у березні 2025 року чоловік переказав 3015 гривень на потреби української армії. Окупаційний суд призначив 10 років колонії суворого режиму;
18 червня 70-річного мешканця Токмака засудили до 13 років ув'язнення в колонії суворого режиму. За даними російського слідства, чоловік здійснив 27 фінансових переказів для підтримки українських збройних сил з листопада 2023 року по травень 2025 року.
25 червня 54-річну жительку Бердянська засудили до 11 років колонії загального режиму. За версією окупаційного слідства, із січня до травня 2025 року вона зробила п'ять переказів на суму понад 2000 рублів. Окупанти стверджують, що гроші призначалися для придбання спорядження, засобів зв'язку та безпілотників для української армії;
16 липня 56-річну мешканку Бердянська звинуватили у державній зраді через фінансові перекази на підтримку ЗСУ. Відповідно до версії окупаційного слідства, з листопада 2023 року до лютого 2024 року жінка здійснила вісім переказів, загальна сума яких перевищила 57 тисяч рублів. Її затримали ще в листопаді 2025 року, і на момент публікації вона залишалася під вартою, а справа була передана до суду, що контролюється окупаційною владою.
26 серпня 74-річну мешканку Бердянська засудили до 14 років колонії загального режиму й одного року обмеження волі після відбуття основного покарання. За версією окупаційної влади, у червні 2024 року жінка переказала 1500 гривень на підтримку української армії;
16 вересня справа 69-річної жінки з Токмака була передана до суду. За інформацією з боку окупаційного слідства, з серпня 2023 року до травня 2025 року вона здійснила 39 грошових переказів, які в сумі перевищили 60 тисяч рублів. Як і багатьох інших, її звинувачують у "державній зраді". На момент написання статті жінка залишалася під вартою.
12 жовтня російські спецслужби затримали 55-річну жінку з Бердянська, звинувативши її в фінансовій підтримці українських військових. Окупаційні медіа розповсюдили відео з її "зізнанням". Також була затримана 31-річна мешканка міста Пологи в Запорізькій області. Обидві жінки наразі перебувають під вартою в слідчому ізоляторі. Згідно з інформацією від окупантів, українкам може загрожувати довічне ув'язнення.
На початкових тижнях окупації в Токмаку проходили акції на підтримку України.
Існує безліч випадків, коли справи порушуються саме проти людей похилого віку, для яких ув'язнення може стати серйозною загрозою для здоров'я, а іноді навіть і для життя. Чи насправді ці особи постраждали за свою допомогу українським Силам оборони, чи це лише вигадки окупантів, спрямовані на залякування мешканців окупованих регіонів, важко сказати напевно. Проте очевидно одне: ті, хто залишаються в окупації, наражаються на великі ризики, пересилаючи кошти на будь-які рахунки в Україні.
Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко зазначав, що є випадки нетипові: затримання, яким не передували раптові перевірки телефонів, під час яких окупанти могли виявити перекази. Затримання відбулися безпосередньо через банківські перекази.
"Перевірка телефонів? Донос? Матеріали інших кримінальних справ? Поки все це лише робочі гіпотези. Доказів доступу ФСБ до внутрішніх баз українських банків немає. І лякати цим людей без підстав не варто. Але питання залишається. Особливо для тисяч українців, які продовжують жити в окупації та користуватися українськими банківськими послугами", -- написав він. Андрющенко наголошує, що зараз немає процедури включення українців на обмін після таких вироків.
Отже, ще одна причина, чому Юлія і Елізабет обговорюють історію Світлани, полягає в тому, що наразі навіть приблизно не відомо, скільки українців і українок продовжують залишатися в ув'язненні у загарбників, і скільки з них вже не зможуть повернутися додому.