Чому було затримано колишнього керівника BND та яке його відношення до Росії?
Колишнього керівника зовнішньої розвідки Німеччини Ауґуста Ганнінга затримали під підозрою у шпигунстві. Хоча стверджується, що справа не стосується Росії, відомо, що він мав тривалі зв'язки з Москвою. Які саме ці зв'язки?
Арешт колишнього керівника Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) за підозрою в шпигунстві та спробі державної зради став безпрецедентною подією, що завдала серйозного удару по репутації відомства. 6 жовтня Федеральна прокуратура оголосила про затримання 80-річного Ауґуста Ганнінґа, який очолював BND у період з 1998 по 2005 рік.
Також один з його колишніх підлеглих, а саме нещодавній член керівництва спецслужби, Манфред Д., був затриманий. Вважається, що через цього співробітника Ганнінґ протягом багатьох років за винагороду отримував конфіденційні документи – їх кількість становить близько двох тисяч. Його підозрюють у складанні досьє для агента іноземної спецслужби, однак невідомо, чи фактично це досьє було передано. Крім того, Ганнінґ, за словами джерел, також роками надавав політичну інформацію представнику іншої іноземної служби. Розслідування прокуратури було ініційоване внаслідок іншої резонансної справи, слухання якої проходять у Гамбурзі. Обшуки у Ганнінґа відбулися в 2025 році.
Не уточнюється, на користь якої країни чи держави відбувалося шпигунство. Існують припущення, що це міг бути Ізраїль. Деякі медіа, зокрема газета Süddeutsche Zeitung, запевняють, що мова не йде про Росію, незважаючи на її суттєве зростання шпигунської активності в Німеччині. Цікаво, що за день до затримання Ганнінґа, ця тема обговорювалася у Бундестазі керівниками німецьких спецслужб. Головний керівник BND Мартін Єґер зазначив про "тіньову війну", яку Росія веде проти Німеччини.
Читайте також: Німецькі спецслужби бачать у Росії головну загрозу
Хто є колишнім керівником BND Ауґустом Ганнінгом?
Ауґуст Ганнінґ, що з'явився на світ у 1946 році на заході Федеративної Республіки Німеччина, отримав юридичну освіту і не належав до жодної політичної партії. Його кар'єра на державній службі розпочалася досить рано, а в середині 1980-х він працював у Східному Берліні в постійному представництві Німеччини, яке виконувало функції посольства. У цій ролі Ганнінґ займався, зокрема, питаннями "викупу" громадян НДР, які прагнули втекти до Західної Німеччини. Після об'єднання країни він займав різні посади в уряді Бонна, куруючи роботу спецслужб. У 1998 році, після приходу до влади коаліції соціал-демократів і "зелених" під керівництвом канцлера Ґергарда Шредера, Ганнінґ несподівано для багатьох був призначений на посаду голови Бундесверу.
Пристрасного гравця у шахи називали "типовим непомітним чиновником". На період очолювання Ганнінґом зовнішньої розвідки припали пік боротьби з ісламістським тероризмом після терактів 11 вересня 2001 року, реформа BND, яка стала більш відкритою, але й кілька скандалів, зокрема щодо прослуховування спецслужбою журналістів, а також рішення про переїзд BND з Пуллаха у Баварії до Берліна. За нього спецслужба фактично перестала вербувати подвійних агентів, що потім визнали помилкою.
Після того, як Шредера змінив уряд Анґели Меркель (Angela Merkel) Ганнінґ був призначений статссекретарем у федеральне міністерство внутрішніх справ, де він пропрацював до 2009 року. Вже після виходу з держслужби Ганнінґ перейшов у приватний бізнес і працював консультантом та лобістом. Одна з його посад - член правління Німецько-азербайджанського форуму.
Ознайомтесь також із темою: "Зрада Європи": відгуки в Німеччині щодо діяльності Шредера в Росії.
Свідок Олега Дерипаски, відвідувач Володимира Якуніна.
Якщо звернути увагу на публікації, що стосуються зв'язків Ганнінґа з Росією, можна знайти перше згадування, яке датується весною 2000 року. Тоді Берлін та Москва активно взаємодіяли, зокрема у сфері спецслужб. 25-26 березня 2000 року керівник BND вчинив незвичний крок – він особисто вирушив до Чечні разом із трьома асистентами, де в той час відбувалася друга чеченська війна. Цей візит збігся з президентськими виборами в Росії, на яких переміг Володимир Путін. За інформацією, Путін нібито надав особистий дозвіл на прибуття керівника німецької розвідки. Як повідомляли німецькі ЗМІ, Ганнінґ відвідав Гудермес, щоб оцінити ситуацію на місці. Ця поїздка викликала обурення в Німеччині, зокрема з боку правозахисних організацій.
У лютому 2005 року Ганнінґ, тоді ще очільник BND, був помічений серед гостей показу мод за участю російських моделей, що проходив у посольстві РФ в Берліні. Після звільнення з держслужби ім'я Ганнінґа рідко з'являлося в новинах у зв'язку з Росією. Один із таких випадків - його свідчення перед судом Лондоні у 2012 році під час розгляду спору між російськими олігархами - Олегом Дерипаскою та Михайлом Чорним. Ганнінґ дав письмові свідчення на користь Дерипаски. Як писав журнал Der Spiegel, у своїх свідченнях Ганнінґ розповідав про труднощі розслідувань у Німеччині щодо російської організованої злочинності та проблеми захисту свідків. Також у Берліні його було помічено у 2016 році на конференції, яку влаштував фонд "Діалог цивілізацій" колишнього голови РЗ Володимира Якуніна, якого німецькі ЗМІ називали наближеним президента Путіна.
У 2019 році Ганнінґ опинився в епіцентрі скандалу, пов'язаного з банкрутством латвійського фінансового інституту PNB Banka, одного з найдавніших банків у країні, що належав російсько-британському бізнесмену Григорію Гусельникову. Він, будучи колишнім керівником BND, входив до складу наглядової ради цього банку разом із екс-генеральним секретарем НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном. У 2019 році Європейський центральний банк видав негативний вердикт щодо банку, що стало одним із факторів, які призвели до його фінансового колапсу. У 2021 році в Латвії проти Ганнінґа, Расмуссена та кількох інших осіб було подано позов на суму понад 30 мільйонів євро для компенсації кредиторам банку. Ганнінґ ризикував втратити свою нерухомість і частки в компаніях, а також частини своєї пенсії, які були заморожені. Він сам заявляв, що в цій ситуації "опинився у пастці".
До недавнього часу Ганнінга запрошували в якості експерта на німецькі телеканали. У одному з його інтерв'ю він висловив припущення, що за вибухами на газопроводах "Північний потік", що сталися у вересні 2022 року, можуть стояти Україна та Польща, і що це було схвалено президентами обох країн. Ці висловлювання викликали різку реакцію у Варшаві, де віцепрем'єр назвав їх "дезінформацією".
Перша реакція на скандал у Німеччині - заклики заборонити колишнім главам спецслужб займатися після звільнення з посади консалтингом та лобізмом. Досі в Німеччині і не лише тут це звична практика.
