Атака на дипломатичну місію та удари по кораблях: теми обговорення на терміновій зустрічі Ради Безпеки ООН, ініційованій Україною.

Під час засідання Ради Безпеки ООН було висловлено осуд нової серії російських атак на цивільну інфраструктуру та чорноморські порти. Дипломати підкреслили збільшення кількості жертв серед цивільних осіб і наголосили на загрозі продовольчій безпеці.

На екстреному засіданні Ради Безпеки ООН, що було скликане за пропозицією уряду України в понеділок, 27 липня, дипломати та представники Секретаріату організації одностайно висловили рішучий осуд нової серії російських атак на цивільну інфраструктуру України, систематичних обстрілів чорноморських портів і цивільних суден, а також випадків потрапляння снарядів у дипломатичні місії.

УНН підготував підбірку ключових висловлювань, які були озвучені.

Масштабні напади на населені пункти та збільшення кількості жертв серед мирного населення.

Засідання Ради Безпеки ООН розпочалося з детальної доповіді очільниці Департаменту ООН з політичних питань Кайоко Гото. Вона наголосила на катастрофічному зростанні кількості жертв серед мирного населення України внаслідок російських масованих ударів із використанням ракет та дронів.

З моменту нашого останнього засідання Ради Безпеки 9 липня, в Україні внаслідок повітряних атак з боку Російської Федерації загинуло більше 170 мирних жителів, а 1028 отримали поранення. Ударів зазнали житлові будинки, дитячі садки, супермаркети та логістичні склади. Лише в липні в Києві загинуло щонайменше 56 цивільних, а 232 особи отримали травми.

Кайоко Гото додала, що Управління комісара ООН з прав людини з початку повномасштабного вторгнення зафіксувало принаймні понад 16 тисяч загиблих і понад 90 тисяч поранених.

Вона також акцентувала увагу на тому, що міжнародне гуманітарне право категорично забороняє здійснення нападів на цивільних осіб і критично важливу інфраструктуру.

Ці напади є абсолютно недопустимими і повинні бути негайно припинені. Організація Об'єднаних Націй рішуче засуджує подібні дії, незалежно від місця їх вчинення.

Напад на латвійське консульство в Слов'янську та агресія проти дипломатичних представництв.

Однією з ключових тем засідання стало свідоме застосування Росією керованих авіабомб (КАБ) по Слов'янську. Цей удар призвів до руйнування приміщення колишнього почесного консульства Латвії, а також атаки на склади, що належать міжнародним гуманітарним організаціям.

Представниця Латвії в Організації Об'єднаних Націй Саніта Павлута-Десландес зробила заяву, в якій засудила агресивні дії ворога та акцентувала на незламному духу українського народу.

У своєму виступі представниця Данії, Христина Маркус Лассен, також акцентувала увагу на знищенні Росією дипломатичних і гуманітарних установ.

Ми отримали інформацію про те, що внаслідок обстрілів Слов'янська постраждало приміщення консульства Латвії. Ми висловлюємо нашу підтримку як Латвії, так і Україні. Обстріли також торкнулися офісів, де діяли програми ООН, а також складів міжнародних організацій у Києві. У всіх таких випадках немає жодних обґрунтованих причин для атак на цивільні об'єкти в густонаселених районах. Подібні дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Всі, хто відповідальний за ці злочини, повинні бути притягнуті до відповідальності.

Продовольчий терор: обстріли портів, цивільних суден та складів

Представники ООН та дипломати звернули особливу увагу на цілеспрямоване нищення росією портової та аграрної інфраструктури України на Чорному морі та Дунаї, що призвело до зростання світових цін на продукти харчування на 20%.

Нагадуємо, що протягом останніх кількох днів під обстріл збройних сил Росії потрапили порти Одеси, Чорноморська, Ізмаїла та Миколаєва. Також постраждали цивільні судна, що належать Гвінеї-Бісау та Республіці Того, з екіпажами з Сирії та Індії. Крім цього, агресор завдає шкоди сільськогосподарським угіддям та складами Всесвітньої продовольчої програми ООН.

Вплив російської агресії поширюється далеко за межі України. Зумисні атаки з боку Росії суттєво шкодять продовольчій безпеці планети. Наприклад, 17 липня склад Всесвітньої продовольчої програми був обстріляний чотири рази всього за одну добу. Це не випадковість: організація зафіксувала більше 18 подібних атак.

Представник Франції натомість підтвердив, що дії рф створюють загрозу голоду в найбідніших регіонах планети:

"Москва не лише продовжує, а й активізує свою стратегію масштабних авіаційних атак, наносячи удари без розбору по цивільним районам за допомогою безпілотників та балістичних ракет... Внаслідок атак на інфраструктуру портів Чорного моря та цивільні судна втрачають життя не лише мирні жителі, але й під загрозу ставиться продовольча безпека мільйонів людей", – підкреслив французький дипломат.

Ядерні загрози в контексті ЗАЕС та гуманітарні реакції на них.

Виконувачка обов'язків заступника Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Індріка Ратватте підкреслила надзвичайно тривожну ситуацію на Запорізькій атомній електростанції, яка протягом останніх трьох місяців десять разів залишалася без зовнішнього електропостачання через обстріли. Вона також акцентувала увагу на необхідності розробки зимового плану підтримки для України.

По завершенні зустрічі учасники звернулися до України та Росії з вимогою терміново, без жодних умов, припинити вогонь і відновити мир, керуючись принципами Статуту ООН та міжнародними нормами.

Зокрема, цю заяву озвучив Ден Негреа, заступник постійного представника США в ООН.

Військового шляху до завершення цього конфлікту не існує. Як Україна, так і Росія повинні повернутися до мирних переговорів. Пролито забагато крові, і світ уже сплачує високу ціну за цю війну. Її необхідно зупинити. Сполучені Штати готові активно сприяти досягненню цього результату та допомагати в організації переговорів між Москвою та Києвом. Наша рішучість у прагненні до миру в Україні залишається непохитною.

Як Росія реагувала на обвинувачення з боку України.

Представлення позиції Російської Федерації на засіданні Ради Безпеки здійснила виконуюча обов'язки постійного представника Росії при ООН Анна Євстигнєєва.

Дипломат висловилася, використовуючи дзеркальні обвинувачення. На її думку, українські військові, ймовірно, здійснюють:

* вдарили дронами у Брянській області рф по автобусу, що перевозив дітей із Білорусі;

* атакували житловий будинок у місті Керч (анексований росією у 2014 році Крим), де постраждали діти;

* У Ростові-на-Дону було здійснено напад на притулок для бездомних.

влучили в дитячий табір відпочинку;

* скерували ударні БПЛА по кареті "швидкої допомоги" у Горлівці (окупована зс рф територія Донецької області) тощо.

Відповідаючи на звинувачення з боку України, Євстигнєєва використала типові пропагандистські висловлювання. За її твердженнями, російські збройні сили не завдають ударів по цивільним об'єктам в українських містах. Натомість, вони нібито націлені на підприємства військово-промислового комплексу, які українська влада свідомо розміщує в густонаселених районах, використовуючи мирних мешканців як живий щит.

Аналогічно, виконуюча обов'язки постійного представника Росії при ООН намагалася виправдати атаки збройних сил РФ на Київщині, де проходила виставка озброєння. Крім того, Євстигнєєва "роз'яснила" причини дронових та ракетних нападів росіян на термінали і відділення "Нової пошти". За її словами, український поштовий оператор нібито сприяє "доставці товарів подвійного призначення", через що став "законною метою" для російських військових.

На завершення, російська дипломатка знову підняла питання насильницької мобілізації в Україні, використавши для підкріплення своїх слів інцидент, що стався у Львові. На початку липня в Сихівському районі група цивільних осіб напала на представників територіального центру комплектування. Євстигнєєва охарактеризувала ці заворушення як "вияв відчаю" та "суд Лінча". Вона також підкреслила, що Кремль не планує зупиняти бойові дії проти України і продовжить досягати поставлених цілей у рамках спеціальної військової операції.

На цю заяву миттєво відповіла представниця Великої Британії в Раді Безпеки ООН. Вона зазначила, що Росія намагається прирівняти свої численні атаки на українські міста та окупацію територій до заходів України, спрямованих на захист від агресії.

Росія намагається провести паралелі між постійними атаками на українські міста, незаконною та жорстокою анексією українських земель і спробами України захистити себе. Проте така аналогія є хибною. Вторгнення Росії є явним порушенням міжнародного права.

Контекст

20 липня 2026 року Україна ініціювала запит на термінове засідання Ради Безпеки ООН у відповідь на атаки Росії на цивільні судна в Чорному морі.

Її підтримали такі країни, як Франція, Великобританія, Данія, Греція та Латвія.

Відповідно до висловлювань виконуючого обов'язки міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, причиною для висунення цієї вимоги стало те, що російські військові здійснили напад на щонайменше три цивільні судна в чорноморських портах. Внаслідок цих атак десятки членів екіпажу загинули або зазнали травм.

"Сьогодні жоден корабель не пройшов через український морський коридор у Чорному морі, що збігається з піком жнив. Це є свідомим економічним і гуманітарним терором. Мільйони сімей в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці можуть опинитися перед загрозою зростання цін і голоду, якщо ця ситуація триватиме", - зазначив в.о. голови відповідного міністерства у своєму пості в соцмережі Х 22 липня.

Того ж дня стало відомо, що російська армія дроном вдарила по балкеру Golden Rose в Чорному морі. Рятувати членів екіпажу були змушені українські військові. Завдяки їх злагодженості та оперативній реакції, тяжких поранень та смерті уникли 16 чоловіків. Усі вони - громадяни інших держав.

А всього кілька днів тому, 19 липня, російські військові здійснили напад на судно, що плавало під прапором Гвінеї-Бісау. На жаль, жертв не вдалося уникнути: загинуло шість членів екіпажу, а двоє чоловіків отримали травми.

Також 13 липня російські війська атакували торгове судно, яке мало прапор Республіки Того. Унаслідок цього інциденту загинуло троє осіб, а ще пʼятеро отримали травми.

Нагадуємо

Трохи раніше, у червні 2026 року, Україна ініціювала засідання Ради Безпеки ООН у зв'язку з ударами Росії по містах та Києво-Печерській лаврі.