В його пам'ять було випущено банкноту. Які факти відомі про життєвий шлях та загибель дисидента Василя Стуса?
Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах
Василь Стус — видатний український поет, представник шістдесятників, правозахисник, дисидент і політичний в'язень. Він увійшов в історію як один з найрішучіших захисників української культури та прав людини. Його доля стала втіленням боротьби проти тоталітарного радянського режиму.
Саме цього дня 4 вересня 1985 року Стус помер у карцері табору особливого режиму. До роковин смерті "Телеграф" розповідає, що відомо про життя та смерть поета.
Василь Стус - які факти про нього відомі?
Василь Стус з'явився на світ 6 січня 1938 року на Вінниччині, але своє дитинство провів у Донецьку. Він здобув вищу освіту на історико-філологічному факультеті Донецького педагогічного інституту. У 1963 році він розпочав навчання в аспірантурі Інституту літератури імені Т. Шевченка в Києві.
У вересні 1965 року, під час показу фільму "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна", він відкрито виступив проти затримань українських інтелектуалів, внаслідок чого його виключили з аспірантури.
Стус активно залучався до діяльності правозахисників, ставши членом Української Гельсінської групи та проявляючи відвагу в боротьбі проти радянського режиму. За свою принципову громадянську позицію та "антирадянську агітацію й пропаганду" він зазнав двох тривалих ув'язнень: у 1972-1979 роках (в'язниці Мордовії та заслання в Магадан) та з 1980 року до своєї смерті (Пермські табори).
На другому судовому засіданні у справі Стуса адвокатом, незважаючи на його заперечення, було визначено Віктора Медведчука. Цей адвокат фактично став на бік обвинувачення, внаслідок чого поет отримав тюремний вирок, у стінах якої й загинув.
Василь Стус створив поетичні збірки, такі як "Круговерть", "Голос", "Зимові дерева", "Свічка у дзеркалі" та "Палімпсести". Окрім того, він займався перекладом творів Ґете, Рільке і Брехта, а також писав критичні статті.
Поет-шістдесятник відійшов у вічність 4 вересня 1985 року в ізоляції табору з особливим режимом у Кучино, під час голодування. У 1989 році його останки були перепоховані на Байковому кладовищі в Києві. У 1991 році Стус отримав Шевченківську премію посмертно, а в 2005 році йому було присвоєно звання Героя України.
Грошова купюра, присвячена Стусу
Національний банк України до роковин смерті видатного дисидента Василя Стуса ввів в обіг банкноту номіналом 2000 гривень. Купюру українці вже бачили на фото у мережі, а тепер (з 4 вересня 2026 року) зможуть побачити наживо.
На фронтальній частині банкноти розміщений портрет Стуса, а також підпис голови Національного банку України Андрія Пишного. Тут можна знайти елементи художніх творів Алли Горської, Віктора Зарецького та Бориса Плаксія, а також рядки з його поетичної збірки "Зимові дерева". На зворотному боці зображена будівля Донецького національного університету імені Василя Стуса, де поет здобував освіту.
Раніше "Телеграф" розповідав, де народився Володимир Зеленський і чим особливе це місто. Росіяни намагалися його захопити.
