Підсумки Нобелівського тижня 2026 року: визнання за вмілості у "виловлюванні привидів" та тренуванні розуму.

З 5 по 9 жовтня 2026 року, з понеділка по п'ятницю, Нобелівський комітет оголосив імена лауреатів престижних премій у сферах медицини, фізики, хімії, літератури та миру. Завдяки їхнім науковим досягненням людство отримало нові можливості, такі як оптогенетика, інноваційний підхід в астрономії та нові методи виробництва чистих фармацевтичних препаратів.

У понеділок, 12 жовтня, також буде оголошена Премія з економіки, яка названа на честь Альфреда Нобеля, але не входить до п'яти оригінальних премій, заснованих за його заповітом.

Mind розкриває, хто отримає найшанованіші нагороди вартістю $1,2 млн у 2026 році та з яких причин (про лауреатів минулого року можна дізнатися тут).

Медицина та фізіологія

Переможці: Петер Гегеманн (Німеччина), Георг Нагель (Німеччина) та Карл Дайссерот (США).

Формулювання: "Щодо відкриттів, пов'язаних з іонними каналами, які керуються світлом, та оптогенетичними технологіями"

Оптогенетика - це метод, що дає змогу досліджувати, як нейрони в живому мозку створюють спогади й емоції. Принцип доволі простий - у нейрони дослідники вживлюють світлочутливі гени-"перемикачі" і так мають змогу прицільно активовувати та деактивовувати ланцюги клітин, підсвічуючи їх синіми та червоними променями світла.

Наприклад, якщо при вимкненні активності певних нейронів зникає страх, а при увімкненні страх з'являється, то нейробіологи виявляють, що ці клітини беруть участь у цій реакції організму.

Оптогенетика виникла на початку 2000-х років, коли німецькі біофізики Пітер Гегеманн і Георг Нагель відкрили в одноклітинній водорості особливий світлочутливий білок, відомий як каналородопсин. Згодом Карл Дейссерот вдосконалив каналородопсин, перетворивши його на світлокерований "перемикач", що дозволяє контролювати активність нейронів. У 2007 році вчений успішно застосував свій перемикач у мозку живої істоти.

"Оптогенетика відкриває можливості для картування мозку в такий спосіб, про який ми раніше могли лише мріяти", - написав у пресрелізі Пер Свеннінгссон, голова Нобелівського комітету з фізіології та медицини.

Існує перспектива, що картографія мозку незабаром стане інструментом для покращення зору та лікування нейрологічних розладів. У журналі Стенфордського університету, де працює лауреат Нобелівської премії Карл Дейссерот, повідомляється, що цей вчений разом із своїми колегами вже вдосконалив методи оптогенетики для зменшення симптомів депресії та лікування хвороби Паркінсона у лабораторних мишей.

Фізичні науки

Переможець: Френсіс Хальзен (США)

Формулювання: "За суттєвий вклад у розробку нейтринної обсерваторії IceCube та виявлення астрофізичних нейтрино високої енергії."

Нейтрино є одними з найменш помітних елементарних частинок у Всесвіті. Ці "привидні частинки" можуть безперешкодно проходити через Землю та людські тіла, залишаючи по собі жодних слідів. Основну масу нейтрино, що досягають нас, виробляє Сонце, однак у мільярд разів рідше ми отримуємо нейтрино високої енергії, що надходять з чорних дір у віддалених галактиках.

Американський вчений бельгійського походження Францис Хальзен у 1998 році запропонував використати величезний масив льоду об'ємом у кубічний кілометр, щоб виявляти нейтрино високих енергій та отримувати від них інформацію про космічні явища. За допомогою сучасних детекторів у льодовику можна відстежувати спалахи світла, які виникають при дуже рідких зіткненнях окремих нейтрино з ядрами атомів.

Ця концепція була швидко підтверджена та одержала підтримку інших дослідників й інженерів. Це призвело до створення обсерваторії IceCube біля Південного полюсуа у 2004-2011 роках. Там вчені вперше зафіксувати нейтрино високих енергій, що було оголошено журналом Physics World проривом року у 2013-му.

"Францис Хальзен став керівником міжнародної команди, яка розробила для нас неймовірний інструмент. Його рішучість та науковий підхід відкрили нові горизонти в астрономії... нейтрино надають нам унікальні дані про віддалені космічні джерела, які ми не можемо отримати жодним іншим способом," - зазначив голова Нобелівського комітету з фізики Марк Пірс.

IceCube має можливість виявляти напрямок, з якого надходять "привиди-частинки". У 2018 році ця обсерваторія зробила вагомий крок, пов'язавши нейтрино з активністю чорної діри в іншій галактиці. А вже в 2023 році IceCube представила перше зображення нашого Чумацького Шляху, згенероване на основі нейтрино.

Хімія

Переможці: Анрі Б. Каган (Франція) та Кенсо Соаї (Японія)

Формулювання: "Виявлення нелінійних ефектів та автокаталізу в асиметричному органічному синтезі"

Як зазначили представники Нобелівського комітету, амінокислоти можуть мати дві дзеркальні конфігурації, подібно до того, як це відбувається з лівою і правою рукою. У живих істот синтезуються здебільшого амінокислоти однієї з цих форм, тоді як друга зустрічається вкрай рідко.

Нобелівські лауреати досліджували, як формується ця хімічна асиметрія, відома як гомохіральність (термін походить від грецьких слів homo - однаковий та chiral - рука).

Анрі Каган зробив перше відкриття у 1986 році, знайшовши спосіб впливати на перебіг хімічних реакцій так, щоб отримувати значно більшу кількість однієї з дзеркальних форм молекул.

У 1995 році Кенсо Соаї спроєктував реакцію, яка потенційно могла призводити до майже ідеальної гомохіральності, а 2003 року він уперше зміг реалізувати на практиці процес утворення лише однієї з двох можливих дзеркальних форм молекули.

"Голова Нобелівського комітету з хімії Гайнер Лінке оголосив: 'Анрі Каган та Кенсо Соаї знайшли відповідь на хімічну загадку, що мучила науку більше ста років: як може виникати гомохіральність спонтанно'."

Каган і Соаї внесли значний внесок у вдосконалення процесу виробництва лікарських засобів. Раніше хімікам вдавалося синтезувати амінокислоти в лабораторних умовах лише у вигляді сумішей, складаючи 50% лівих і 50% правих ізомера. Це призвело до появи в 1950-х роках "монструозного препарату" талідоміду, що був представлений на ринках 46 країн. Пізніше виявилося, що лише один із ізомерів талідоміда був корисним для вагітних жінок, полегшуючи симптоми токсикозу, тоді як інший викликав серйозні вроджені дефекти у новонароджених.

Література

Лауреат: Енн Карсон (Канада)

Ось варіант вашого тексту з унікальним формулюванням: "Завдяки її відважній та інноваційній творчості, що в жвавому діалозі з класичними традиціями сформувала нові шляхи для сучасної літератури."

76-річна поетеса, есеїстка та перекладачка Енн Карсон здобула популярність завдяки своєму умінню поєднувати давньогрецькі міфи з актуальними наративами про любов, самотність та процес дорослішання.

У своїх працях Енн Карсон часто експериментує з жанрами та формами. У її текстах поезія може легко трансформуватися в роман, філософське есе – в особисте сповідання, а класичні герої античності ведуть бесіди і діють так, як сучасні люди.

Найвідоміший роман у віршах Енн Карсон "Автобіографія червоного" (Autobiography of Red, 1998) переосмислює давньогрецький міф про вбивство Гераклом чудища на ім'я Геріон. У творі канадської письменниці Геріон - це незвичайний хлопчик червоного кольору з крилами. Він дорослішає, фотографує навколишній світ, намагається розібратись у власних почуттях і закохується в юнака на ім'я Геракл. Їхні стосунки приносять не лише щастя, а ще й болісне розчарування.

"Поетеса Карсон справді нагадує археологиню, яка викопує фрагменти культури й відкриває їхню красу, дозволяючи сучасному світлу освітити ці знахідки", - зазначила про творчість нобелівської лауреатки Кейз Вестерн, професорка гуманітарних наук у Клівлендському університеті.

Кандидатуру Енн Карсон на премію висували протягом багатьох років, і букмекери вважали її основною фавориткою. Серед інших основних претендентів на літературний Нобель були китайська письменниця Цань Сюе, японський автор Харукі Муракамі, іспанець Енріке Віла-Матас та американський письменник Томас Пінчон.

Нагорода за мир

Лауреат: Наванетхем "Наві" Піллей (Південна Африка)

Перефразування: "за її старання в розвитку миру та підтримці міжнародних правових норм"

Наві Піллей є 85-річною правозахисницею та суддею з Південної Африки. На початку своєї професійної діяльності вона виступала на захист Нельсона Мандели, знаменитого борця проти апартеїду, "протистоячи глибоко вкоріненій дискримінації, сегрегації та соціальному ізоляції".

У 1999-2003 роках Наві Піллей очолювала Міжнародний трибунал щодо Руанди, потім вела справи про воєнні злочини в Міжнародному кримінальному суді, а вершиною її кар'єри стала посада верховного комісара ООН з прав людини в 2008-2014-х.

Нещодавно Наві Піллей була на чолі Незалежної міжнародної комісії ООН, що займалася розслідуваннями на території Палестини, яка перебуває під окупацією (з 2021 до 2025 року). У вересні 2025 року ця комісія висунула звинувачення на адресу Ізраїлю в геноциді через військові дії в Газі.

Норвезький Нобелівський комітет відзначив Наві Піллей як ключову фігуру у формуванні міжнародної системи правосуддя, акцентуючи увагу на її професійній добросовісності, особистій моральності та великій відвазі.

"У час, коли численні війни та конфлікти наростають, а судді та інституції міжнародного права зазнають політичних атак, Нобелівський комітет бажає нагадати, що здатність вирішувати конфлікти без сили чи насильства залежить від міжнародного верховенства права. Міжнародна правова система, в якій воєнні злочинці притягуються до відповідальності, а жертви зловживань бачать правосуддя, є передумовою для мирного світу", - зазначено в прес-релізі.