Святий Престол на засіданнях ООН: розвиток повинен бути орієнтований на людину та включати всіх.
Принцип участі в процесах розвитку вимагає визнання кожної людини суб'єктом прийняття рішень щодо власного майбутнього, а не просто пасивним адресатом чужих ухвал. На цьому наголосив Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Женеві під час виступу на 63-й сесії Ради з прав людини.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
У Женеві триває 63-тя сесія Ради ООН з прав людини. Під час інтерактивного обговорення зі Спеціальним доповідачем з питань права на розвиток, яке відбулося 11 вересня 2026 року, Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН та інших міжнародних організаціях в Женеві, архиєпископ Етторе Балестреро, наголосив на важливості активної участі, зазначивши, що жодна особа не повинна залишатися "пасивним спостерігачем" рішень, прийнятих іншими.
Згідно з висловлюванням ватиканського дипломата, участь окремих людей у процесах розвитку не повинна сприйматися лише як практичний засіб для досягнення більш оптимальних результатів. Натомість, це слід розглядати як "необхідність, яка має бути реалізована усвідомлено, з почуттям відповідальності та на користь спільного добробуту".
Комплексний розвиток та значення релігійних організацій.
Архиєпископ Балестреро зауважив, що залучення громадян до процесів розвитку має сприяти цілісному людському поступу. Це вимагає врахування духовної, культурної, моральної та реляційної сфер людини поруч із її економічними потребами. У цьому контексті Постійний Спостерігач вказав на важливість залучення релігійних спільнот, "через які люди можуть висловлювати власні переконання та прямувати до спільного блага".
Розвиток як привілей і відповідальність.
Посилаючись на 83-й пункт енцикліки Папи Лева XIV Magnifica humanitas, архиєпископ Балестреро нагадав, що розвиток для окремих осіб і для народів є водночас і завданням, і правом. Він вимагає мінімальних умов, які дозволяють кожній людині та кожному народові дозрівати відповідно до власної гідності, без потрапляння в залежність чи ізоляції від доступу до необхідних благ. "Розвиток є людяним тоді, коли ставить у центр людину, а не накопичення благ, і коли він стосується народів, а не лише окремих осіб", - підсумував представник Святого Престолу.
