800 мільйонів жінок без захисту: ООН вперше визнала дискримінацію матерів як окрему проблему.
У червні 2026 року спеціальна доповідачка ООН з питань насильства щодо жінок і дівчат Рім Альсалем представила Раді з прав людини доповідь під назвою "Насильство щодо матерів". Це перший документ ООН, присвячений виключно матерям як окремій категорії носійок прав.
Процес підготовки доповіді включав 167 звернень від зацікавлених осіб, серед яких було 24 держави, а також консультації з 60 фахівцями. Як зазначає Звістка, посилаючись на документ, доповідачка підкреслила, що існуючі дані про насильство щодо матерів є вкрай недостатніми.
Материнство без официального признания правового статуса.
Головна теза доповіді: материнство визнають цінністю на словах, але як категорія прав воно ніде не зафіксоване. Матерів не рахують окремо в статистиці дискримінації -- вони розчиняються в загальних категоріях "жінки", "сім'ї", "батьки". Доповідь називає це "знецінюванням материнства" -- коли догляд за дитиною сприймають як приватний вибір, а не суспільно необхідну працю.
На думку Міжнародної організації праці, як зазначено в звіті ООН, неоплачуваний догляд становить приблизно 9% світового валового внутрішнього продукту. Жінки, в середньому, присвячують на виконання неоплачуваної домашньої роботи в 2,5 рази більше часу, ніж чоловіки, і саме ця нерівномірність є основою більшості проявів прихованої дискримінації.
Ринок праці: матерів систематично усувають з професійної сфери.
У 2007 році соціологиня Шеллі Корелл з Стенфордського університету детально вивчила цю механіку. У рамках свого класичного експерименту вона надіслала фейкові резюме двох кандидаток, що мали однакові кваліфікації. Бездітну жінку запрошували на співбесіду вдвічі частіше, ніж матір, і пропонували їй вищу зарплату — різниця становила приблизно 11 000 доларів на рік. Таке упередження не стосувалося батьків: навпаки, чоловіків із дітьми роботодавці сприймали як більш надійних і готові були запропонувати їм більшу винагороду.
Згідно з даними організації Pregnant Then Screwed, в Великій Британії щороку приблизно 74 000 жінок втрачають роботу або підлягають скороченню незабаром після оголошення про вагітність. Це означає, що кожні сім хвилин одна жінка стикається з наслідками материнства у світі праці. У Японії для цього явища навіть було введено спеціальне терміно "матахара" (maternity harassment), і, згідно з інформацією міністерства праці, одна з п'яти штатних працівниць зазнає різних форм цькування.
Глобальні дані вражають ще більше. За оцінками Міжнародної організації праці, близько 800 мільйонів жінок по всьому світу не мають економічного захисту під час пологів. У 41 країні законодавством досі не заборонено звільнення вагітних жінок. Орієнтовно 24% жінок покидають ринок праці впродовж першого року після народження дитини, а 15% не повертаються навіть через десять років.
Публічні простори не враховують потреби матерів: український досвід.
25 червня 2026 року Юлія Маліч, яка очолює відділ публічної політики компанії Bolt, не змогла потрапити до основних павільйонів Ukraine Recovery Conference в польському Гданську разом зі своєю двохрічною донькою. Організатори пояснили це необхідністю верифікації всіх відвідувачів, але не передбачили окремої реєстраційної форми для дітей. Маліч охарактеризувала цей інцидент як прояв "покарання за материнство".
Не існує жодних норм, які б прямо забороняли матерям бути в професійному середовищі. Проте немає й чітких процедур, які б визнавали їхнє право перебувати там разом з дитиною. Ця відсутність узгодженості фактично виконує функцію заборони, і це стосується не лише великих міжнародних подій, а й звичних ситуацій: співбесід, бізнес-зустрічей, робочих нарад.
Освіта і унікальні аспекти материнства.
Для дорослих жінок дискримінація часто маскується під "об'єктивні бізнес-рішення". Але для дівчат-підлітків вона десятиліттями існувала як пряма державна політика. У Танзанії з 1960-х років діяла норма, яка дозволяла назавжди виключати зі шкіл вагітних учениць і дівчат-матерів. За оцінкою Світового банку, через це щороку зі шкіл випадало близько 6500 дівчат. Лише в листопаді 2021 року, після позову правозахисників до Африканського суду, міністерство освіти Танзанії дозволило їм повертатися до навчання.
Окремий блок доповіді ООН присвячений матерям дітей з інвалідністю. Вони рідше мають повну зайнятість і несуть подвійне навантаження. Українська соціологиня Ганна Заремба-Косович, яка записала 39 інтерв'ю з такими матерями, описує це як "моральну модель інвалідності": коли народження нетипової дитини пояснюють нездоровим способом життя чи "гріхом" матері. Через брак допомоги з доглядом ці жінки часто взагалі не працюють, живуть в екстремальній бідності й фактично нікуди не виходять.
Як розпізнати дискримінацію на роботі: тривожні сигнали
Дискримінація матерів рідко проявляється відкрито; частіше вона маскується під "об'єктивними" висловлюваннями. Ось кілька характеристик, на які слід зосередити увагу:
Вам можуть відмовити в проходженні співбесіди, дізнавшись про те, що у вас є маленька дитина.
* Колеги або керівництво радять "поки що не говорити" про вагітність.
Після завершення декретної відпустки вам можуть запропонувати посаду з нижчим рівнем або знижений оклад.
Вас не запрошують на значущі збори чи проєкти, адже вважають, що вам і без того важко.
* Вашу відданість роботі ставлять під сумнів лише тому, що ви мати.
У разі, якщо ви потрапляєте в аналогічні обставини, юристи рекомендують зібрати всі можливі докази — переписку, розпорядження, свідчення співробітників — та звернутися до Державної служби України з питань праці або до відповідних правозахисних організацій.
Раніше портал Знай інформував про те, що шість видів доплат до пенсій: ветерани, донори та діти війни зможуть отримати значно більші суми.
Наш портал також повідомляв, що безкоштовні путівки до "Артеку" надаються дітям з прифронтових територій, які матимуть пріоритет у процесі оздоровлення.
