Українське Державне агентство з питань кіно виділило більше 18 мільйонів гривень на створення польського фільму. І це лише зафіксовані цифри.

Фільм повністю знімали в Польщі. В Україні не було заплановано жодного знімального дня.

Українське Державне агентство з питань кіно ухвалило рішення виділити 18,8 мільйона гривень на виробництво польської історичної драми "Санаторій Горького. Поєдинок" (польською — Pojedynek). Цікаво, що фільм був повністю знятий на території Польщі, а в його міжнародній версії відсутні українські діалоги. Про це йдеться в статті "Санаторій Горького" виходить в український прокат. Автор Петро Катеринич задається питанням, чому державна підтримка в розмірі 18,8 мільйона гривень була надана драмі про польську історію в рамках конкурсу, присвяченого історії України.

Автор наголошує, що "Санаторій Горького. Поєдинок" не можна зводити виключно до фінансової документації. Насамперед цей фільм є амбітною історичною драмою режисера Лукаша Палковського, автора хіта Bogowie ("Боги").

Дії "Санаторію" відбуваються в контексті вторгнення СРСР до Польщі в 1939 році. В основі сюжету лежить психологічна боротьба між польським офіцером та піаністом Каролем Грабовським (Якуб Ґєршал) і майором НКВС Василем Зарубіним.

Режисер створив "Санаторій" як інтимний трилер, що розкриває, як тоталітарна система намагається трансформувати культуру в знаряддя підкорення. Головний герой — обдарований піаніст, що робить його особливо вразливим. Адже зломивши відомого музиканта, система демонструє іншим в'язням, що будь-який опір є марним. Для українського глядача цей фільм резонує завдяки концепції боротьби не за територію, а за право особистості залишатися вірною своїй ідентичності, незважаючи на тиск агресора.

Фільм вирізняється яскравою постановкою та вражаючим акторським ансамблем. Творці "Санаторію" обрали шлях, що уникає спрощеного зображення антагоніста. У стрічці можна побачити українських акторів Віктора Жданова, Дар'ю Полуніну, Григорія Горобчука та Артема Мануйлова, які виконали ролі другого плану. Крім того, костюми для фільму розробила українська художниця Гала Отенко-Гурська.

Отже, українська сторона має всі підстави стверджувати про культурну близькість: Катинь, радянські табори, знищення еліт і примусове "перевиховання" — це спільні етапи в історії російського імперського насильства. Проте художні якості фільму не знімають питань щодо його фінансування. Навпаки, якісне кіно заслуговує на серйозну та прозору дискусію про те, яким чином Україна стала його партнером, — зазначає Катеринич.

Основні дані, представлені у заявці компанії "Солар Медіа Інтертейнмент" на 19-й конкурс, включають інформацію про режисера та трьох сценаристів, які є громадянами Польщі. Оригінальна мова фільму – польська. Планується, що зйомки розпочнуться в травні і триватимуть до вересня 2024 року. Усі 42 дні зйомок заплановані в Польщі, без жодного виїзду до України чи Ірландії. Початкова вартість проєкту становила 334,81 млн грн, з яких для нашої країни було запрошено 17,25 млн грн.

У листопаді 2024 року Рада з державної підтримки кінематографії погодила цю суму в межах конкурсу "про історію України". Вже у грудні того ж року відповідну закупівлю послуг оприлюднили в Prozorro. Однак параметри стрічки змінювалися, і не один раз.

Згідно з рішенням Ради, ухваленим 19 листопада 2025 року, загальний бюджет зйомок був підвищений до 414,14 млн грн, а частка Держкіно становила 18,975 млн грн. При цьому тривалість фільму збільшилася з 100 до 120 хвилин. В квітні ці показники знову зазнали коригування: бюджет знизили до 409,59 млн грн, внесок України склав 18,77 млн грн, а тривалість зменшено до 112 хвилин. Проте, термін виробництва офіційно продовжили до 31 грудня 2026 року.

Сума в 18,77 млн грн є затвердженим обсягом фінансування від Держкіно, але це не відображає всю "українську частку" у фільмі чи фактичні виплати. З доступних рішень неможливо з'ясувати, коли і які конкретно суми були переказані, за що вони були використані та яку частину майнових прав в результаті отримав український копродюсер, -- зазначив автор.

375 років тому під Берестечком козацька армія пережила одну з найбільш тяжких поразок у своїй історії. Проте, коли Єжи Гоффман адаптував роман "Вогнем і мечем" для кіно, він свідомо вирішив не включати цю сцену. У статті "Чому Єжи Гоффман змінив фінал "Вогнем і мечем" та чому фільм досі не отримав заборону в Україні" розглядає Петро Катеринич.