Від конфлікту до комерції: причини різкого зсуву риторики Путіна.
На саміті Шанхайської організації співробітництва жодна з країн не підтримала ескалаційний курс Росії. У зв'язку з цим, наступного дня на Східному економічному форумі Володимир Путін, лідер Росії, змінив фокус своїх заяв, зосередившись на підтримці бізнесу. Він зокрема пообіцяв сприяти розвитку підприємництва в регіоні Далекого Сходу.
Зміни між Бішкеком і Владивостоком Gazeta.ua пояснив директор Інституту глобальної політики Олег Березюк.
Шановний Олеже, під час зустрічі з Нарендрою Моді на саміті ШОС Путін заявив, що Росія "рухається шляхом миру", але для внутрішньої аудиторії обіцяє лише загострення ситуації. На ВЕФ він також підняв питання бізнесу. Яким чином Пекін та Нью-Делі реагують на таку суперечливу риторику? Чи може це свідчити про втрату довіри з боку країн Глобального Півдня?
На саміті ШОС у Бішкеку все почалося не зовсім вдало. Коли ми говоримо про країни народної демократії, їх об'єднує спільна мета - створення правової держави. Досі Сполучені Штати залишалися лідером демократичного світу. Хоча зараз у певному сенсі вони все ще займають цю позицію, проте спостерігаються певні проблеми. Незважаючи на це, Америка залишається впливовою силою у світі. Коли ми згадуємо про створення ШОС, спочатку це було сприйнято як альтернатива західній моделі демократії. Але що ми бачимо на сьогодні? Відсутність об'єднуючої ідеї. Протистояння США виявилося малоефективним. Путін сподівався стати лідером цього процесу, але Росія не може очолити жоден табір через відсутність чіткої ідеології, на відміну від СРСР. Формально Росія і США мало чим різняться, але сутнісно - це зовсім інша справа. Щодо Індії та Китаю, навіть вони не досягають рівня США. Люди стали свідками того, як слова Путіна не відповідають дійсності: росіяни і українці - це не один народ, і його план захоплення Києва за три дні виявився провальним, адже українські сили продовжують чинити опір. Війна не має завершення, що болісно позначається на сусідніх країнах, світовій економіці та політиці. Розпочавши непровоковану агресію, Путін підриває всю міжнародну правову систему. ООН сьогодні не виконує жодної значущої ролі! Постає питання: хто або що зможе замінити ООН? Об’єднуватися навколо ШОС не має сенсу через брак консолідуючої ідеї. У нинішньому вигляді США не є захисником прав людини. Тож світ опинився перед складним вибором - які кроки робити далі?
Щодо справжніх важелів впливу: на фоні коментарів про закриття повітряного простору над Росією та зростаючої активності перемовин між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським, наскільки виступ Путіна на ВЕФ є спробою замаскувати відсутність конкретних успіхів на фронті та в економічній сфері?
Путін може висловлювати будь-які думки, але чи є вони переконливими? Щодо закриття повітряного простору, уявіть собі величезну територію Росії. Щоб перетнути країну з одного краю в інший, потрібно чимало ресурсів, зокрема пального. Як можна обговорювати авіаперевезення чи розвиток Далекого Сходу, коли ми знищуємо їхні нафтопереробні заводи? А що з логістикою? Далекій Схід — це справжня відстань від Москви. Лише близько 12% населення РФ проживає в Сибіру. Якщо чесно, я не зовсім зрозумів, що саме мав на увазі Путін.
Щодо фіналу ескалації: скільки ще Кремль зможе ігнорувати заклики ключових партнерів по ШОС/БРІКС до припинення війни, і який сюжет переважить восени: подальша ізоляція РФ чи примус Путіна до реальних переговорів?
Війна буде тривати доти, доки Путін буде при владі. Він боїться зупинки війни, тому що йому поставлять запитання не лише Україна та її союзники, а й місцеве населення. У війні Росія не досягла нічого доброго, а має проблеми і реально сьогодні на межі розпаду. Чим довше триватиме війна, тим довше він буде при владі. Щоб закінчити війну, треба усунути від влади Путіна. Чи є така можливість? Є. Варіантів дуже багато. Є внутрішні сили, котрі впливають на політику Росії, вони зацікавлені. Бунти теж не виключені, та результат - усунення Путіна від влади - буде силами тих, хто впливає на російську політику. Тому переговори з ним вести немає сенсу. Треба думати, як усунути, і вести переговори вже з наступником.
Навіщо ж Трамп натякає на зустріч з Путіним, коли війна добігатиме завершення?
Трамп – це не політична фігура, а бізнесмен, який в першу чергу піклується про власні інтереси. Щодо вирішення конфлікту, його уявлення зовсім туманні. Він відправляє своїх ділових партнерів, Стіва Віткоффа та зятя Джареда Кушнера, до Путіна, де вони ведуть розмови про бізнес, але не про мир. Потрібні люди з більшою вагомістю для цього процесу.
У такому разі, що мав на увазі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, коли говорив про можливу активізацію дипломатичних зусиль на повернення до активної фази переговорного процесу?
Андрій Сибіга є керівником Міністерства закордонних справ, що постійно займається переговорами та пошуком нових рішень. Щодо його висловлювань, мушу зізнатися, що важко сформулювати однозначну думку.
