Безпечність на документах і замкнені двері: що насправді приховано за 66 тисячами сховищ у державному реєстрі.
Фактчекінговий проєкт Олени Рибінської "НЕ ВЕДІТЬСЯ" на "5 каналі" з'ясовував реальну ціну офіційних звітів про цивільний захист
Більше 66 тисяч укриттів зафіксовано в державному реєстрі, а звіти про 87% готовності цих об'єктів формують певне відчуття безпеки. Проте, за п'ять років повномасштабної війни, доступний фонд укриттів поруч із житловими будинками продовжує залишатися найслабшою ланкою системи через нестачу належного державного фінансування та визначених відповідальностей.
Червень 2023 року. Нічний Київ. В небі звучить сирена повітряної тривоги. Люди панічно кидаються до найближчих укриттів, але вхідні двері виявляються закритими. Через падіння уламків збитої російської балістичної ракети гинуть дві жінки та дівчинка віком дев'ять років.
Серпень 2026 року, Київ, Дарницький район. П'ятеро осіб загинули, намагаючись дістатися до бетонної будівлі, що слугувала укриттям, а ще двоє - коли намагалися допомогти тим, хто постраждав унаслідок першого удару. Усі семеро опинилися на вулиці в момент прильоту. Вони поспішали, але не встигли, адже сучасні російські балістичні ракети досягають українських міст всього за кілька хвилин.
Паперові обчислення: які таємниці ховає статистика
Високопоставлені чиновники часто вражають громадськість статистичними даними. На початку 2026 року в Україні налічувалося більше 66,5 тисяч укриттів. У порівнянні з 2022 роком, коли їх кількість складала приблизно 20 тисяч, це означає, що число укриттів зросло більш ніж втричі. Згідно з документами, в цих укриттях наразі є можливість розміщення близько 16,5 мільйона осіб - це майже половина всього населення країни.
Проте за цим вражаючим показником прихована сувора реальність. Основну частину вказаного фонду складають "найпростіші укриття" — звичайні підвали та адаптовані приміщення. Саме їхнє масове включення до реєстрів створює ілюзію значного покращення безпеки.
Офіс Уповноваженого з прав людини повідомляє, що приблизно 87% перевірених укриттів готові забезпечити захист громадян. Проте, у цій ситуації є свої нюанси. Зокрема, під час однієї з інспекцій, коли було перевірено 1 066 об'єктів, 991 з них отримали зауваження та рекомендації, а 80 взагалі не відповідали основним стандартам.
Головна ж проблема полягає в іншому: державне фінансування у 2025-2026 роках концентрується майже виключно на освіті та критичній інфраструктурі. Для загальнодоступного фонду укриттів у житлових масивах системного державного фінансування досі немає.
Зачинені двері та колективна безвідповідальність
Трагедія, що сталася 1 червня 2023 року в Деснянському районі Києва, повинна була стати вирішальним моментом. Після загибелі трьох людей біля закритого укриття було затримано чотирьох осіб, яким висунули обвинувачення у службовій недбалості, а охоронцеві – у залишенні людей у небезпечній ситуації. Центральна та місцева влада вступили в запеклі суперечки, що призвело до масових перевірок та рейдів.
Однак, попри те, що пройшло вже багато років, питання розподілу відповідальності залишається невирішеним. Для звичайного громадянина цивільний захист є єдиною державною системою, тоді як для політиків це зручний спосіб уникати відповідальності, перекладаючи провину один на одного.
Центральна влада встановлює нормативну базу, веде реєстри та фінансує шкільну інфраструктуру. Місцева влада, районні адміністрації, ОСББ та приватні балансоутримувачі залишаються сам на сам із питанням: за які кошти ремонтувати й утримувати підвали в житлових будинках? Законодавство чітко визначає, що утримання укриття лежить на балансоутримувачеві за його власні кошти. Але для більшості ОСББ це непідйомні фінансові суми.
Регіональні відмінності: як українські міста адаптуються та розвивають свої можливості.
Оскільки не існує єдиного ефективного фінансового стандарту для житлового сектора, кожна громада пристосовується до умов війни по-своєму, зважаючи на свій бюджет, відстань до лінії фронту та політичні обставини.
Порівняльний аналіз моделей цивільного захисту у міських громадах (2026 рік)
Законодавчий прогрес і фінансові труднощі
У серпні 2026 року Верховна Рада здійснила значний крок, ухваливши в першому читанні законопроєкт №15397, ініційований опозиційними депутатами з партії "Європейська Солідарність" та представниками інших фракцій. Цей документ має на меті змінити підхід до цивільного захисту, переходячи від формального обліку площ до реальної доступності об'єктів, легалізації мобільних укриттів та впровадження прозорого механізму відповідальності.
Однак основне запитання залишається відкритим: звідки знайти фінансування? Затверджена стратегія розвитку фонду захисних споруд до 2034 року оцінюється у неймовірні 789,3 мільярда гривень.
Система фінансування для реалізації Стратегії розвитку укриттів до 2034 року:
З державного бюджету України планується виділити 81,2 мільярда гривень.
* 642,5 мільярда гривень планується отримати від міжнародних партнерів і донорських організацій.
Переважна більшість фінансової моделі спирається на зовнішню допомогу, яка не є 100% гарантованою. А російські балістичні ракети та реактивні безпілотники прилітають в українські міста вже сьогодні, не чекаючи 2034 року.
Навчальний рік 2026 стартував на фоні звучання тривожних сирен. Прем'єр-міністр України в ході своєї промови озвучив актуальні дані щодо заходів захисту в освітній сфері:
"В Україні триває реалізація проекту з будівництва ще 131 укриття, фінансованого з державного бюджету. Серед них передбачено 18 підземних дитячих садків. Після завершення цих робіт 87% дітей та учнів отримають доступ до укриттів. Завдання на кінець 2027 року - досягти рівня 92%. Рік тому цей показник складав 77%, а у 2022 році він був лише 10%", - повідомив Сергій Корецький.
Освітній сектор дійсно зазнає змін, проте за межами шкіл і дитячих садків залишаються мільйони українців. Щодня вони повертаються до своїх домівок, які мають зачинені або непридатні для використання підвали.
Разом із тим, що ще у травні 2026 прем'єр Денис Шмигаль та голова уряду Фінляндії Петтері Орпо підписали спільну заяву про започаткування Коаліції укриттів - міжнародної ініціативи, покликаної посилити систему цивільного захисту в Україні. Станом на вересень в Кабміні заявили, що ця коаліція об'єднує 12 країн, ЄС та міжнародні організації. Уряд заявляє, що залучив понад €32 млн на будівництво укриттів у прифронтових регіонах.
П'ятий рік повномасштабного вторгнення продемонстрував, що під час повітряної тривоги не важлива кількість укриттів у електронному реєстрі. Люди потребують реальних дверей, які відкриваються всього в кількох хвилинах від їхнього дому і забезпечують справжню безпеку. Тому сьогодні ключовим питанням цивільної безпеки є не лише кількість укриттів, що є у держави, а й те, скільки українців мають можливість швидко дістатися до безпечного місця.
О. Рибінська can be rephrased as: О. Рибінська (or O. Rybińska in a different script). If you need a more creative or elaborate transformation, please provide more context or details!
Ознайомтеся з нашим попереднім масштабним дослідженням проєкту "НЕ ВЕДІТЬСЯ": Чи стали Мінські угоди пасткою для путіна або ж "зрадою"? Яке справжнє значення цих угод і яку вигоду отримала Україна?