ТЦК здійснив мобілізацію особи, яка була виключена з військового обліку, незважаючи на судову заборону: Запорізький адміністративний суд постановив, що військова частина повинна його звільнити - sud.ua.
В умовах мобілізації межа між виконанням конституційного обов'язку та порушенням базових прав людини нерідко стає предметом справжніх судових баталій. Одним із найскладніших питань залишається статус осіб, які ще на початку повномасштабного вторгнення були визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, однак згодом чомусь опинилися в епіцентрі примусових мобілізаційних заходів.
В Запорізькій області розгорнувся тривожний випадок, коли особу, офіційно виключену з військового обліку через проблеми зі здоров'ям, намагалися мобілізувати в день, коли набрала чинності судова ухвала про заборону призову.
Суть проблеми полягає в тому, що ТЦК намагаються оскаржити свої попередні рішення, а після того, як особа потрапляє до списків особового складу військової частини, вони використовують аргумент про "незворотність" наказу щодо призову.
Однак справа № 280/6158/25, яка була розглянута у Запорізькому окружному адміністративному суді та Третьому апеляційному адміністративному суді, змінила цю тенденцію. Судові інстанції підтвердили, що жодні мобілізаційні вимоги не можуть виправдати нехтування основними принципами верховенства права та судовими рішеннями.
Від визнання непридатності до арешту і призову.
Історія позивача розпочалася восени 2022 року. 5 жовтня військово-лікарська комісія Запорізького районного ТЦК та СП за результатами медичного огляду встановила йому діагноз: "вроджена двобічна порожниста деформація стоп, що ускладнює носіння стандартного взуття". Його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а 8 серпня того ж року йому видали тимчасове посвідчення військовозобов'язаного із відповідними відмітками про виключення.
Однак згодом, перевіривши дані у застосунку Резерв+, громадянин із здивуванням виявив, що він досі обліковується у 2-му відділі Запорізького районного ТЦК та СП.
На адвокатські запити ТЦК та СП дав цікаві відповіді. Першим листом ТЦК повідомив, що записи про проходження ВЛК у книзі протоколів засідань відсутні, так само як і підстави для виключення з обліку, а тому громадянину необхідно прибути для проходження нового медичного огляду.
У наступному листі ТЦК висловив сумніви щодо достовірності довідки ВЛК, внаслідок чого особа повинна прийти для "узгодження" рішення.
Події липня 2025 року розвивалися за сценарієм силового втручання. В середині місяця співробітники ТЦК і СП затримали позивача і доставили його до приміщення ТЦК для повторного проходження військово-лікарської комісії.
Призов у день судової заборони
Відреагувавши на неправомірні дії ТЦК, адвокат, що представляє інтереси позивача, звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з клопотанням про забезпечення позову ще до його офіційного подання.
18 липня 2025 року Запорізький окружний адміністративний суд виніс рішення про забезпечення позову, заборонивши Запорізькому районному ТЦК та СП здійснювати будь-які дії, пов'язані з призовом (мобілізацією), до моменту, поки рішення не набере законної сили.
Проте в той же день ТЦК та СП, ігноруючи рішення суду, провели призов громадянина на військову службу в умовах мобілізації та відправили його до військової частини. Пізніше його включили до списків особового складу цієї військової частини на позицію стрільця-зенітника.
Продовжуємо далі, адже ситуація стає ще більш захопливою. У відповідь на нові запити до суду представник ТЦК подав заяву, в якій підкреслив, що виконати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду щодо забезпечення позову неможливо. Причина в тому, що на момент отримання ухвали позивач уже був мобілізований на військову службу.
Вирок суду першої інстанції
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Олег Прудивус, розглядаючи справу № 280/6158/25, надав важливу правову оцінку діям військово-адміністративних органів.
Суд зазначив, що громадяни, які були визнані непридатними до служби в армії або досягли віку, встановленого для перебування в запасі, мають бути виключені з військового обліку. Важливо відзначити, що їх військові документи не підлягають вилученню. У ці документи вносяться записи про виключення особи з військового обліку.
Це підтверджується нормами шостої частини статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
У рамках аналізу спірних правових відносин суд підкреслив, що ключовим аспектом, який слід вивчити при вирішенні такого публічно-правового конфлікту, є правомірність проведення мобілізаційних заходів стосовно позивача. Це призвело до зміни його правового статусу з особи, яка була виключена з військового обліку, тобто невійськовозобов'язаної, на статус військовослужбовця.
Суд зазначив, що орган, наділений владними повноваженнями, не має права приймати різні, які суперечать одне одному, правові рішення щодо одного й того ж питання. Якщо територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вже ухвалив у 2022 році рішення про непридатність особи з виключенням з обліку, то сам факт цього рішення унеможливлює видання нового рішення про придатність за аналогічних умов здоров'я.
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 11 грудня 2025 року у справі № 990/341/24 послалася на правову позицію Конституційного Суду України, підкресливши, що цей суд неодноразово піднімав питання про важливість принципу правової визначеності як одного з ключових аспектів конституційного принципу верховенства права. Держава має зобов'язання дотримуватись і впроваджувати закони у чіткий і послідовний спосіб. Правова визначеність слугує захистом для громадян від произвольного втручання з боку державних органів і надає їм впевненість у своїх правових статутах.
Суд ухвалив, що дії Територіального центру комплектування є незаконними, адже чоловіка вже визнали непридатним до служби в армії і виключили з військового обліку, тому його призов під час мобілізації був недоцільним.
Під час призову позивача на військову службу ТЦК діяв поза межами наданих йому повноважень та не у спосіб, визначений законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та відповідним Положенням про військово-лікарську експертизу.
Чому суд не анулював указ про мобілізацію?
Одночасно суд не анулював розпорядження щодо призову позивача на військову службу.
Причина цього полягає в тому, що після фактичного призову наказ вже був виконаний і втратив свою юридичну силу. Суд звернув увагу на правову позицію Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладену в рішенні від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23.
Верховний Суд підкреслив, що процес призову військовозобов'язаних в умовах мобілізації є незворотним. Навіть якщо цей процес буде визнаний неправомірним, це не повертає особу до її попереднього правового статусу, якщо вона вже була призвана на військову службу.
Натомість для ефективного захисту прав позивача суд визнав протиправними саме дії ТЦК щодо призову чоловіка.
Окремо суд визнав протиправними дії ТЦК щодо направлення позивача на медичний огляд ВЛК для визначення його придатності або непридатності до військової служби.
Найголовніше, що військова частина була зобов'язана ухвалити управлінське рішення у вигляді наказу про звільнення позивача з його посади, а також вилучити його зі списків особового складу.
Суд зазначив, що вказаний метод захисту є важливим для всебічного та ефективного відновлення порушеного права, адже скасування вже виконаного наказу про призов не змогло б реально повернути позивача до попереднього стану.
Апеляційна скарга: чому доводи військової частини зазнали поразки в судовому процесі.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина подала апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду. Військові переконували, що призов уже відбувся, підстави для звільнення під час мобілізації чітко обмежені ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", і суд не має права втручатися у кадровий склад Збройних Сил.
Постановою від 4 червня 2026 року колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду повністю відхилила апеляційну скаргу.
Колегія суддів зазначили, що проходження медичного огляду та встановлення придатності є обов'язковими передумовами призову. Оскільки дії ТЦК щодо направлення на ВЛК та призову визнані протиправними, весь подальший ланцюжок дій є юридично нікчемним.
Відсутність коментарів або пропусків у внутрішніх облікових документах ТЦК не свідчить про провину громадянина і не анулює факт отримання ним офіційних військово-облікових документів.
Суд підтвердив, що відновлення порушеного права особи вимагає саме усунення наслідків незаконної мобілізації шляхом видання наказу про звільнення та виключення зі списків частини.
Вирішення справи № 280/6158/25 має суттєву вагу для судово-адміністративної практики в Україні.
ТЦК не має права безпідставно анулювати власні рішення, посилаючись на "сумніви" чи відсутність записів у внутрішніх документах. Якщо особа буде мобілізована в день, коли ухвалено рішення про заборону, це може бути розцінено судами як незаконне діяння, що призведе до скасування наслідків призову.
Введення військового стану не анулює дію Конституції України та основних принципів судового захисту. Спроба територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) виконати мобілізаційні завдання, порушуючи судові рішення та ігноруючи власні висновки військово-лікарської комісії (ВЛК), зазнала невдачі в двох судових інстанціях. Запорізький окружний адміністративний суд і Третій апеляційний адміністративний суд підтвердили: якщо процедура призову відбулася з порушенням законодавства, держава зобов'язана відновити попередній статус і звільнити особу від військової служби.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу t.me/sudua та слідкуйте за новинами на Google Новини SUD.UA. Не забудьте підписатися на наш VIBER та WhatsApp, а також на сторінки в Facebook, Instagram та Х, щоб залишатися в центрі найважливіших подій.
