Ветеранство не є хворобою: наскільки потрібно остерігатися психічних травм у військових.

Чи варто боятися, що ветерани поголовно матимуть проблеми з психічним станом?

Нещодавно натрапила на результати досліджень різних організацій, і одна цифра мене особливо вразила. Серед тривог, які турбують українців, вони зазначили психічний стан ветеранів після їхнього повернення до мирного життя. Вражає те, що це також є найбільшим страхом самих ветеранів.

Ви вже протягом багатьох років співпрацюєте з нашими захисниками, зосереджуючи увагу на відновленні психічного здоров'я. Наскільки обґрунтовані ці побоювання з обох сторін?

Рекламные материалы

Це такий пласт. Тривалість війни, її інтенсивність і така вже унікальність у 21 столітті про що говорить? Що дійсно може бути паралельно виснаження і фізичне, і психічне, вони одне одного зациклюють, тіло з психікою не роз'єднане.

Люди повертаються з війни не з психічними розладами, а просто зі зміненим станом сприйняття психіки, здоров'я фізичного. І ці змінені стани не патологія, не діагноз.

Ветеранство не є хворобою. Вони не становлять загрози, просто пережили безліч небезпечних моментів. Тіло може ще протягом півроку або року очікувати на нові випробування, залишаючись у готовності до реакції. Це питання не діагнозів чи психічних розладів, а змін, до яких ми повинні проявляти чутливість. Саме тут важливою стає взаємодія суспільства з тими, хто повертається з фронту.

Незважаючи на всі труднощі, з якими ми стикаємося сьогодні, ми живемо в надзвичайний період, сповнений унікальних можливостей. Можливо, ця боротьба проти імперських амбіцій принесе свої плоди? Це велика честь – перебувати поруч з людьми, які відстоюють свої переконання. Ті, хто бореться, вважають, що захист своєї землі є справжньою честю. Це може стати важливим фактором, який допоможе компенсувати численні психологічні труднощі та зниження настрою.

Кілька днів тому я сидів у маршрутці на кінцевій зупинці. До нас зайшли жінка приблизно 60 років і чоловік, вигляд якого свідчив про те, що він військовий, років 35-40. Він сам ініціював розмову і почав розповідати про свою службу, про те, як у нього в тілі титанові імпланти – в нозі, руці та хребті. Згадував, що його списали з армії після 20 контузій. "Я думав купити повітряних кульок, надути їх і цілий день кататися в трамваї", – жартував він. Це був його спосіб розрядити обстановку. Чому б і ні? Але жінка, що сиділа поруч зі мною, злякалася його жарту. Вона повернулася до мене і сказала: "А уявіть, якщо таких стане ще більше".

І навіть цей момент обійшовся без проявів агресії.

Фото: EPA/UPG

Чоловік з протезом прогулюється вулицями Києва.

Зрозуміло. Але всередині виникає тривога. Це питання не стільки логіки, скільки почуттів: "А раптом він зовсім не той, у нього 20 контузій, може, йому подобається їздити з кульками в трамваї, напевно, з цим чоловіком щось не так".

Рекламные материалы

Не сумнівайтеся, що ті, хто захищає нашу країну – українські військовослужбовці, вже мають усталений образ захисника. Вони, як правило, прагнуть уникати шкоди тим, хто не є ворогом. Адже важко вважати ворогами людей, що їдуть разом з нами в маршрутці.

Вороги все ж таки по ту сторону окопів, їх вони бачать у дронах. Вони більш за все заточені на те, щоб захистити вас у маршрутці, в метро. Психіка і нервова система вже не спрацьовують на агресію до мирних людей. Це в їхній психології вже -- захищати. І навіть коли є агресія і стани більш небезпечні, умовно, для соціуму, все одно це верхівка, верхня емоція. Під нею дуже багато беззахисності самої людини, вразливості, відчуття небезпеки навколо. Менш за все їм хочеться нашкодити людям навколо.

Просто запам'ятайте: не всі люди та не всі стани травми пов'язані з відчуттям небезпеки, навіть якщо мова йде про психічні травми. Ті, хто пережив серйозну психологічну травму, зазвичай не будуть активно відвідувати громадські місця, такі як ресторани або багатолюдні заходи. Їм зазвичай комфортніше залишатися вдома, у знайомому колі, що створює відчуття безпеки, аніж перебувати серед великої кількості незнайомців, де існує відчуття загрози.

Зображення: кадр з відео

Ксенія Возніцина can be rephrased or presented in a different style. Here are a few alternatives: 1. Ксенія Возніцинова 2. Ксенія Возніцина (имя и фамилия) 3. Возніцина Ксенія 4. Ксенія, носительница фамилии Возніцина If you need something different or in a specific format, please let me know! can be rephrased as: Ксенія Возніцина can be rephrased or presented in a different style. Here are a few alternatives: 1. Ксенія Возніцинова 2. Ксенія Возніцина (имя и фамилия) 3. Возніцина Ксенія 4. Ксенія, носительница фамилии Возніцина If you need something different or in a specific format, please let me know! (altering the spelling slightly) or you could use a different format like: Возніцина Ксенія. If you're looking for something more creative, you could also say: Ксенія, носителька прізвища Возніцина. Let me know if you need further assistance!

Занадто велика кількість подразників для них.

Звичайно. Вони намагаються уникнути цього. Але їм необхідно переміщатись, тому вони користуються як маршрутками, так і метро. Варто зазначити, що ветеран не є синонімом небезпеки. Це людина, яка може мати різні проблеми зі здоров'ям. Ваша доброзичливість, повага та готовність допомогти можуть знизити рівень агресії і запобігти будь-яким конфліктам. Ваше ставлення може стати "подушкою безпеки", що запобігатиме негативним реакціям.

Страх по своїй суті є ірраціональним, адже він представляє собою надзвичайно потужну емоцію.

Коли інформації обмаль, виникає страх. Тому важливо обговорювати ці теми відкрито, спокійно і на прикладах. Чим більше ми будемо усвідомлювати, тим менше будемо відчувати страх.

Що насправді являють собою контузії?

Здається, що люди дуже бояться цих слів, що військовий повернувся після контузії. Що це?

Рекламные материалы

Простою мовою -- вибухова хвиля невидимо діє на тіло, зокрема мозок, бо він дуже чутливий до цього струсу. Фактично це струс головного мозку разом з акустичною травмою, коли додатково є ураження слухового й вестибулярного апаратів. У наших захисників сьогодні це далеко не один епізод, а п'ять-вісім.

Звичайно, не завжди вдається вчасно відновитися після кожного випадку, і якісна допомога в критичні моменти не завжди доступна. Іноді її неможливо отримати, адже після виконання завдання підрозділ може постраждати на 80 % від сили вибухової хвилі. Це трапляється, коли вражаюча хвиля надзвичайної потужності накриває територію. І, слава Богу, що не було осколкових поранень, ампутацій чи проникаючих травм, а лише невидимий шкоди, що вразив розум.

Так, це неприємна ситуація, яка може порушити наші нейронні зв'язки в мозку, але варто пам'ятати, що цей процес має зворотний характер. Один із міфів, з якими ми боремося, полягає в тому, що тепер ти залишишся з цим на все життя. Якщо ти просто лежатимеш на дивані з крапельницею, "підживлюючись" енергетичними напоями та вісімома пачками цигарок, то, звісно, ти відчуєш наслідки надовго. Але існують ефективні методи, які активізують нашу нейропластичність і допомагають відновитися.

Фото: Центр психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна" МОЗ України

Застосування нейрофідбеку – це техніка, що дозволяє тренувати мозок за допомогою біологічного зворотного зв'язку.

Безумовно, виникає хронічний посттравматичний синдром. Це комплекс численних симптомів, які можна поділити на три основні категорії:

усі фізичні симптоми: головний біль, запаморочення, чутливість до звуків і яскравого світла, коливання тиску та слуху – їх може бути безліч, і вони не мають чітких характеристик;

Інша важлива група - це емоційний аспект: нестабільні настрої, схильність до раптових спалахів гніву, які швидко проходять, після чого людина зазвичай вибачається ("накотило"). Третій великий компонент - когнітивний: пам'ять, увага, концентрація; їхні зміни суттєво ускладнюють роботу людей працездатного віку, оскільки їм важко запам'ятовувати слова і зосереджуватися.

Людина здорова ззовні, молода, красива, 30-50 років, але з набором станів, які постійно виснажують. Ти постійно втомлений, постійно роздратований, постійно треба перебудовувати своє життя, бо розлючує слух, розлючує світло, але подолати цей недуг можливо. Таблеток від цього не існує і крапельниць, які поєднали б нейрони. Це якісна фізична реабілітація, ергореабілітація, когнітивна реабілітація, робота з тілом, додавання фізактивності, робота з психотерапевтом. Непроста робота, потребує часом мультидисциплінарної команди, але це можливо. Її [роботи], до речі, буде багато. Такого синдрому. Його будуть плутати з ПТСР. Але це зовсім інша картинка, яку можна подолати.

Коли Люба Галан ще не займала посаду заступниці міністра оборони і сиділа тут, вона висловила таку думку:

Дуже цікаво спостерігати за роботодавцями, які часто, нібито за ширмою політики турботи про ветеранів, насправді закривають свою потребу -- страху ветеранів. Є частина населення, яка відчуває сором за те, що не пішла. Є багато людей, які мають стереотипні образи [щодо ветеранів]. Якісь роботодавці вже витягують теми: "Ми будемо додатково їх [ветеранів] тестувати, будемо від них вимагати медичні довідки, будемо всіх диспансеризувати...". Це страшні речі, які не налазять на голову будь-кому, хто розуміє права людини. -- Любов Галан, співзасновниця правозахисного центру "Принцип", весна 2026 року

Рекламные материалы

Який відсоток наших захисників потребує високоякісної підтримки в загальному числі?

Важливо зазначити, що ситуація все ще складна. Особливо викликають занепокоєння тяжкі стани, які супроводжуються залежностями та коморбідністю, коли поєднуються фізичні травми з психологічними розладами, або ж посткомаційний синдром разом з посттравматичним стресовим розладом. Ця небезпечна комбінація є великою проблемою для медиків, адже її лікування є значно більш складним. Можливо, до 20% пацієнтів потребують особливого підходу. Інші ж можуть отримати необхідну підтримку від кваліфікованих спеціалістів, які працюють у комунальних ветеранських центрах та подібних установах. Важливою є допомога в працевлаштуванні, а також неформальна підтримка, яка дозволяє людині відчути, що вона не самотня і про неї піклуються. Таку допомогу, на мою думку, потребує практично кожен, хоча це не обов’язково має стосуватись психіатричної допомоги.

Зображення: facebook/Центр психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна" Міністерства охорони здоров'я України

Під час сеансу відновлення для захисників.

Я знову звертаюся до досліджень, які вивчала раніше. Виявляється, що креативність та здатність знаходити рішення в нестандартних обставинах є одними з перших навичок, які як ветерани, так і сторонні спостерігачі відзначали у них.

Так, ми це помічаємо. Цей навик виникає внаслідок бойової підготовки та тривалої служби. Людина не відмовляється від нього, а використовує навіть без свідомого усвідомлення. Таким чином, реакція нервової системи поступово формується: оцінка навколишньої ситуації, збір актуальної інформації. Після аналізу виникає нестандартне рішення. Це все є результатом унікального бойового досвіду.

Ми знімали досить складне відео, в якому потрібно було стрибати по металевих решітках, розташованих на землі. Це була групова активність, важлива для нашої фізичної реабілітації. Було дуже непросто, коли дві команди рухалися одна до одної – ми постійно втрачали рівновагу.

Він не туди стрибнув, не вступив у потрібний момент і не в правильному місці, адже все це слід було робити під музику. Це була наша команда — військові, група "Поляни". І раптом один з пацієнтів, віком близько 50-55 років, взяв на себе ініціативу. Його багаторічний досвід служби допоміг швидко зібрати нас. Він миттєво визначив, хто що робить не так і що потрібно виправити. І в ту ж мить ми виконали завдання, хоча до цього пів години страждали. Це ще раз підтверджує, що людина здатна правильно оцінити ситуацію; ми це спостерігаємо на практиці дуже часто. Іноді ж люди втрачають цю можливість через своє ставлення.

Зображення: кадр з відео

Ксенія Возніцина can be rephrased or presented in a different style. Here are a few alternatives: 1. Ксенія Возніцинова 2. Ксенія Возніцина (имя и фамилия) 3. Возніцина Ксенія 4. Ксенія, носительница фамилии Возніцина If you need something different or in a specific format, please let me know! can be rephrased as: Ксенія Возніцина can be rephrased or presented in a different style. Here are a few alternatives: 1. Ксенія Возніцинова 2. Ксенія Возніцина (имя и фамилия) 3. Возніцина Ксенія 4. Ксенія, носительница фамилии Возніцина If you need something different or in a specific format, please let me know! (altering the spelling slightly) or you could use a different format like: Возніцина Ксенія. If you're looking for something more creative, you could also say: Ксенія, носителька прізвища Возніцина. Let me know if you need further assistance!

Оскільки наші воїни переживають надзвичайно тяжкі та часто травматичні досвіди, їм часто бракує професійної підтримки для подолання болю в умовах стресу на фронті, що може призводити до виникнення залежностей. Проблеми з алкоголем і наркотиками залишаються актуальними. Як це впливає на розвиток системи допомоги для всіх? Слід зазначити, що залежності існували ще до початку війни, починаючи з 2014 року, охоплюючи як наркотики, так і алкоголь.

Я би теж воліла говорити, що це послужило поштовхом для змін. Навіть програму запустив Мінветеранів про лікування залежності разом з Міністерством охорони здоров'я, з НСЗУ. Це теж крок, якого раніше не було. Звісно, там багато є нюансів, як завжди, в новій справі будуть підводні камені, факапи і решта. Але у чому тут підступність і складність? Це довготривалий супровід. Кажуть фахівці, що залежність колишньою не буває. Трохи жорстоко, але є доля правди. Цей шлях якось формується.

Ми обговорюємо сучасні підходи до лікування, які продовжуємо розробляти, зокрема психоделічно-асистовану терапію. Цей метод в Україні залишається недостатньо легалізованим, проте його потенціал у лікуванні серйозних залежностей викликає все більший інтерес. Деякі психоделічні речовини використовуються в цьому контексті, тож нам варто зосередитися на розвитку цієї теми.

Рекламные материалы

Нам треба буде шукати методи, яких ми ще не застосовували, щоб подолати це швидше, менш затратно, бо це знову ж дорого, довготривало, емоційно складно для всієї родини. Знову тут війна послугувала тим, що ми шукаємо нові шляхи.

Врешті-решт, залежність може виникнути не лише через участь у військових конфліктах.

Абсолютно. Ситуація тривожного виснаження часом веде людей до неправильної копінг-стратегії.

Зображення: facebook/Центр психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна" Міністерства охорони здоров'я України

В процесі реабілітації захисників.

З вашого досвіду команда медичних фахівців отримала більше інструментів та знань для підтримки людей, що стикаються з різними формами залежності?

Команди, що займаються лікуванням залежностей, розширюються, і з'являється певний контроль над злочинними центрами. Хоча такі заклади ще існують, увага до них залишається на високому рівні. Варто зазначити, що залежність часто виникає через травматичний досвід. Тому важливо не лише працювати над самою залежністю, а й паралельно займатися травмами, які її викликали. Ця комбінація є надзвичайно важливою і стає все більш актуальною. Попереду ще багато роботи.

Чи правильно я зрозуміла: в рамках роботи з нашими пораненими військовими та ветеранами, завдяки розвитку психологічних служб, ми навчаємося працювати з травматичними досвідами, які можуть не бути безпосередньо пов'язані з військовою службою? Наприклад, якщо внаслідок ДТП загинула мама, потрібно допомогти родині впоратися з цим горем.

Черепно-мозкова травма, спінальна, так. Уся травма через призму військової травми надає багато досвіду працювати з людьми, які отримують травми поза війною. Нікуди не ділись інсульти, психологічні травми в звичайному житті. Люди набувають нових скілів і нових професійних навичок, які їх зміцнюють як фахівців, і дають класні результати.

Якою мірою наявність великої кількості захисників, які потребують різних видів підтримки у сфері психічного здоров'я, впливає на загальну систему психологічної допомоги в нашій країні? Протягом багатьох років психічне здоров'я залишалося предметом стигматизації.

Ситуація зі стигмою зазнала змін. Ми це чітко спостерігаємо. По-перше, самі захисники та захисниці стали значно більш відкритими у зверненнях, адже вже мають досвід отримання якісної підтримки. Це відбувається завдяки зростанню усвідомленості та здобуттю нових знань серед людей.

Люди активно прагнуть підтримувати психічне здоров'я та допомагати ветеранам. Наша команда наразі розробляє великий цикл тренінгів для працівників Центрів ментального здоров'я, які співпрацюють з цивільним населенням.

Зображення: facebook/Центр психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна" Міністерства охорони здоров'я України

Підготовка з тем "Психологія та психіатрія" для спеціалістів супроводу в Школі Care Company (програма всебічної підготовки професіоналів, які надають підтримку військовослужбовцям та їхнім родинам).

Рекламные материалы

В Україні спостерігається значний приплив нових спеціалістів у центри психічного здоров'я — їх вже понад 200. Це важливо обговорювати та знати. З'являється нова інфраструктура, а також безкоштовні послуги, фінансовані Національною службою здоров'я. Проте людям все ще необхідні додаткові навички та знання. Військова травма стала каталізатором для міжнародної спільноти, яка ділиться досвідом, проводить тренінги та запроваджує нові методи. Сім'ї все частіше шукають допомогу, і їхнє ставлення до неї змінюється. Хоча краще б такі обставини не виникали, вони все ж сприяють розвитку системи підтримки.

Коли ми розпочинали ініціативу "Наші гідні", я активно досліджувала тему ветеранів. Мене вразило, що багато з них висловлювали думку про те, що більше не готові миритися з несправедливістю. Якщо раніше вони могли змовчати, то тепер, після пережитих випробувань, навряд чи погодяться на це знову. Які уроки це може принести нам всім?

Ми вже стали свідками численних випадків, коли неналежна поведінка працівників обслуговуючих структур призводила до необхідності розробки нових протоколів у компаніях та алгоритмів дій, які раніше не існували. Наразі ми маємо на меті спільно з командою Мінветеранів створити протокол для реагування в кризових ситуаціях, особливо на великих театральних майданчиках, як це сталося нещодавно.

Це справжня підтримка, адже ми переживаємо новий досвід. Щодня ми стикаємося з новими викликами. Питання безбар'єрності, психологічної доступності, чутливості до травм — все це вимагає навчання для нашого персоналу, який взаємодіє з людьми. Незалежно від того, чи це ветеран, чи інша особа, ми маємо багато людей, які пережили значні стреси. Вони можуть бути вразливими до навіть найменшого недбалого слова. Це спонукає нас до перебудови та впровадження нових процесів. Це справді чудово. Дякую вам, що ви відкриті до спілкування: не стримуйте емоцій, але намагайтеся зберігати стриманість, коли це можливо. Проте там, де потрібно висловлюватися, не мовчіть!

Фото: Зоряна Стельмах

Бо я багато бачу у наших пацієнтів, що ця зневіра і безсилля, фізична виснаженість і психологічна, часом говорять про те, що вони не хочуть вступати в конфлікт. Так все задовбало, що простіше відійти і посидіти на лавці, покурить. І це теж проблема. Не знаєш, що краще. Чи щоб людина вибухнула і сказала про проблему, чи просто щоб відійшов, тому що втомився воювати, і тут треба боротись, і там боровся.

Я бачила багато коментарів від хлопців, які нам залишали під дописами з проекту, що "нас суспільство дуже часто не бачать кимось іншим, окрім умовних охоронців АТБ".

Багато людей висловлюють незадоволення щодо труднощів, які виникають під час реабілітаційного періоду, коли їхня психіка лише починає адаптуватися до нових життєвих обставин. Вони стикаються зі складнощами в дотриманні звичайного робочого графіка, зазвичай з дев'ятої до шостої години. Це часто стає для них справжнім випробуванням, і деякі вирішують залишити роботу через відсутність гнучкості в умовах праці. На жаль, багато підприємств навіть не враховують цієї проблеми.

Можна розглянути можливість введення альтернативного графіка роботи для співробітників, на приклад, надати їм можливість працювати в другій половині дня. Іноді людям важко прокинутися вранці і вийти на роботу, особливо якщо вони пережили посткомаційні стани після травми, які ускладнюють ранкову активність і викликають перепади тиску. Це вимагає певного переформатування підходу. Гнучкість компанії є важливим аспектом, оскільки до неї приходять фахівці з різними потребами. Варто визнати, що, попри високі професійні якості, їхнє здоров'я може потребувати особливого підходу. Важливо надати їм більше свободи та вибору, щоб забезпечити їхню ефективність на робочому місці.

Зображення: кадр з відео

Ксенія Возніцина can be rephrased or presented in a different style. Here are a few alternatives: 1. Ксенія Возніцинова 2. Ксенія Возніцина (имя и фамилия) 3. Возніцина Ксенія 4. Ксенія, носительница фамилии Возніцина If you need something different or in a specific format, please let me know! can be rephrased as: Ксенія Возніцина can be rephrased or presented in a different style. Here are a few alternatives: 1. Ксенія Возніцинова 2. Ксенія Возніцина (имя и фамилия) 3. Возніцина Ксенія 4. Ксенія, носительница фамилии Возніцина If you need something different or in a specific format, please let me know! (altering the spelling slightly) or you could use a different format like: Возніцина Ксенія. If you're looking for something more creative, you could also say: Ксенія, носителька прізвища Возніцина. Let me know if you need further assistance! і Ірина Андрейців

У цьому контексті важливо, щоб особи, які приймають рішення в компаніях, розробляли універсальні політики для залучення ветеранів. Це має стосуватися всіх працівників, а не бути спеціальними привілеями тільки для ветеранів. Такий підхід забезпечить справедливість і ефективність у колективі, адже кожен член команди має внести свій вклад.

[Ігор Безкаравайний, вставка]: Використання доплат і пільг для підтримки... іноді вони самі зазначають, що це не милостиня і не те, за що ми виступали.

Безумовно, в колективах також трудяться члени сімей тих, хто служить. Ми часто це ігноруємо. Мова йде про родини вже загиблих. Це ще раз підкреслює нашу чутливість до травм.

Ми знаємо, що у людей травматичний досвід, не обов'язково війни. Ми маємо діяти відповідно цьому. Відчувати потребу людей, які перебувають в стані адаптації, необхідно.

Ставлення, яке базується на повазі та вдячності, є нематеріальним і має первинне значення.